Page 116 - 4218
P. 116

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
               Вергунов І. М. Архитектурное про-    зупинимось на особливостях міського ландшафту.
          ектирование садов и парков. –М.: стройиз-  Ландшафтна архітектура міста – це середовище відкри-
          дат, 1980.– с. 250.                 тих просторів, структура яких формується на основі загальних
                                              композиційних принципів та прийомів з урахуванням засобів
                                              виразності, притаманних ландшафту, рельєфу, воді, рослин-
               Веркалець І. М. Ландшафтна архі-
          тектура. Методичні рекомендації для сту-  ності, які знаходяться у взаємодії з малими формами архітек-
          дентів. ІФНТУНГ: Факел, 2012.– с. 40.  тури. система відкритих просторів складає невід’ємну части-
                                              ну архітектурно-планувальної структури міста – громадських
                                              центрів, житлових районів, рекреаційних територій, промис-
               Веркалець І. М. естетичний фактор   лових районів.
          у формуванні структури озеленених  про-   Формування різних за масштабом  відкритих просторів
          сторів рекреаційного середовища. Матері-  міста залежить від функціональної та ландшафтно-плануваль-
          али практ. конференції (22–23 .09. 2011).   ної організації території. засобами ландшафтної архітектури
          159–164 с.
                                              вирішуються актуальні завдання збереження природних ком-
                                              понентів та гармонійне поєднання з забудовою. Благоустрій
                                              відкритих просторів у центральних районах підвищує ефек-
               Веркалець І. М. Ревіталізація те-  тивність їх використання.  елементи благоустрою  територій
          риторії санаторію в с. Черче Ів.–Франків-  вздовж водної системи міста забезпечують просторовий взаємо-
          ської області. Підходи, принципи та проек-  зв’язок окремих міських ансамблів. Природні елементи та ар-
          тні пропозиції. Наук.– техн.. збірник.–К.,   хітектура, що взаємодоповнюють один одного, формують ціліс-
          НАУ: 2012.– Вип. 44. – 74–83 с.     ний образ міста.
                                                    Теоретико-методологічні  засади дослідження щодо  фор-
                                              мування архітек-турного середовища й організації міських про-
                                              сторів виявлені в роботах: А. П. Вергунова, М. Г. Бархина, А.
                                              В. иконникова, з. Н. яргиної, А. І. Урбаха; за особливостями
               Веркалець  І.  М. Історія  садово–
          паркової архітектури. Конспект лекцій.–   емоційного сприйняття простору міста, щодо вивчення ланд-
          Ів.– Франк., ІФНТУНГ, 2012.– с. 60.  шафту  з  погляду  організації  рекреаційної діяльності: Ю.  Н.
                                              Лобанова, І. Д. Родічкина, В.П. стаускаса; за функціональною
                                              організацією рекреаційних територій, визначення рекреацій-
                                              ного потенціалу, видами рекреаційної діяльності: М. Бердуса,
                                              М. Богена, І. В. зоріна, В. А. Кварталенко, Н. с. Мироненко,
                                              В. Б. Нефедової, Т. В. Ніколаєнко, І. Т. Твердохлєбова.
                                                    Незважаючи на значну теоретичну базу, зберігається по-
                                              треба розвитку системного підходу, спрямованого на естетичну
                                              оптимізацію міського середовища, збереження історико-куль-
                                              турної ландшафту й включення принципів ландшафтного ар-
                                              хітектури в структуру міста.
                                                    Гіпотеза передпроетного дослідження полягала в розгляді
                                              міського середовища як потужного природно-історичний ресурсу
                                              міста, здатного естетично стабілізувати значну за площею терито-
                                              рію, забезпечити населення міста спектром рекреаційних функцій,
                                              різноманітністю видів рекреаційної дія-льності й типів рекреації.


                                              116
   111   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121