Page 112 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
залежить від групи природно-ландшафтних та містобудівних чинників. Природно-ландшафтні
чинники включають характеристики гіпсометрії рельєфу, особливостей озелення та рослинних
форм, гідрографічну мережу, геологічні та кліматичні умови. Прикладами вдалого розміщення
сакральної споруди є церкви в різних етнографічних районах Карпат, де відіграють активну роль
у просторі. Містобудівні чинники включають розміщення ділянки в її функціональному оточенні
та щодо основних транспортно-пішохідних комунікацій. Містобудівна композиція ґрунтується
на таких фундаментальних категоріях, як: композиційна вісь, візуальний басейн, панорама,
домінанта, субдомінанта, акцент, ритм тощо. Особливо важливі тут обґрунтування пропорцій
співвідношення об’єкта та характеристик простору, в якому він знаходиться.
Розташування церкви має враховувати ландшафтно-містобудівні властивості простору, під-
порядковуватись композиційним осям вуличної мережі, враховувати навколишній пейзаж. При
обґрунтуванні концепції стосовно розміщення та визначення характеристик об’єкта доцільно
розглядати різні варіанти та здійснювати їх порівняльний аналіз. Вибирається той варіант, що
найповніше враховує умови та створює інтеграцію об’єкта з навколишнім середовищем, тобто
здійснюється вибір ситуації, коли церква доповнює середовище, а не механічно розташовується
в ньому. знання з ландшафтної архітектури та містобудівної композиції дає можливість пра-
вильно розпланувати церкву в організації населеного пункту, в забудову великих і малих міст,
опрацювати методику проектування в потребах містобудівництва.
Традиційно концепція виконується у вигляді клаузули та проходить обговорення в групі.
В практиці сакрального проектування в регіоні при єпархії створено архітектурно-мистецьку
раду, до якої залучено кращих спеціалістів сакральної архітектури. як правило, з’являються
благодійні фонди для будівництва таких споруд, відроджується меценатство. Нові часи при-
носять нові архітектурні ідеї, конструктивні вирішення, виникє потреба переглянути окремі
сучасні тенденції храмової архітектури, проектуючи храми східного обряду і враховуючи кілька
основних потреб: сакральність, мистецькі пошуки, історичну культуру, часовий контекст у по-
єднанні об’ємно-просторового рішення і містобудівних вимог досягнуть рівня, при якому новий
архітектурний об’єкт – церква – сприятиме посиленню інтеграції навколишнього середовища.
етап формування концепції вважається найвідповідальнішим, оскільки на цьому рівні за-
кладаються основні ідеї плану храму, його архітектурного образу, зв’язку з зовнішнім оточен-
ням, які пізніше будуть детальніше пророблятися на етапі проектної проробки. Вважаємо, що
ідея є первинною в обґрунтуванні архітектури храму.
Обгрунтування величини храму. Висота храму від основи до місця встановлення хреста на
головному куполі у відношенні до довжини храму в плані повинна становити пропорції 1:1 або
1:1,5. Перед творчими архітектурно-проектними майстернями Прикарпаття, інститутом «Ар-
хпроект» поставлено івано-франківськими єпархіями завдання-вимоги до проектування та спо-
рудження сакральних об’єктів. Погоджено храмову вмістимість з розрахунком на 1000 прихо-
жан:
– малі церкви-каплиці на 150–300 віруючих;
– на 500–1000 віруючих в міських районах;
– посередньо великі на 2500–3000 віруючих.
Обгрунтування форми, плану та образу храму.
«Авангард заради авангарду» без внутрішньо-ментальної заангажованості будівничих хра-

112