Page 9 - 4203

включати в себе елементи інших жанрів – побутового( при зображенні
повсякденного життя армії і флоту), портретного, пейзажного,
анімалістичного ( при зображенні кінноти), натюрморту (при зображенні
зброї та інших атрибутів військової життя). Зображення битв і походів відомі
в мистецтві з найдавніших часів (рельєфи Стародавнього Сходу,
давньогрецький вазопис, рельєфи на фронтонах і фризах храмів, на
давньоримських тріумфальних арках і колонах). Особливо популярні були
сцени військових тріумфів і ходів завойовників. Завойовницькі походи,
перемоги, здобуті під заступництвом небесних сил, часто зображувалися на
середньовічних іконах, мініатюрах, килимах. У середні століття битви
зображували у європейських і східних книжкових мініатюрах, іноді на

іконах. У європейському живописі Відродження батальний жанр вперше
придбав самостійне значення (батальні композиції Леонардо да Вінчі,
Мікеланджело, Тиціана, Тінторетто) і пережив високий підйом в XVII і
XVIII ст. (картини Дієго Веласкеса, Рембрандта, Нікола Пуссена, Пітера
Пауля Рубенса, Антуана Ватто).

2.7. Міфологічний жанр

Міфологічний жанр (від гр. mуthos – переказ) – жанр образотворчого
мистецтва, присвячений подіям і героям, про які розповідають міфи
стародавніх народів. Міфи, легенди, перекази є у всіх народів світу, і вони
становлять найважливіше джерело художньої творчості. Міфологічний жанр
зароджується в пізньоантичному і середньовічному мистецтві, коли греко-
римські міфи перестають бути віруваннями і стають літературними
розповідями з морально-алегоричним змістом. Власне міфологічний жанр
формується в епоху Відродження, коли античні легенди дали багатющі
сюжети для картин С. Боттічеллі, А. Мантеньї, Джорджоне, фресок Рафаеля.
У XVII – початку XIX ст. значно розширюється уявлення про картини
міфологічного жанру. Вони служать для втілення високого художнього
ідеалу (Н. Пуссен, П. Рубенс), зближують з життям (Д. Веласкес,
Рембрандт), створюють святкове видовище (Ф. Буше, Дж. Б. Тьєполо). У
XIX ст. міфологічний жанр служить нормою високого, ідеального
мистецтва. Поряд з темами античної міфології в XIX-XX ст. в мистецтві
стали популярні теми індійських міфів. На початку XX ст. символізм і стиль
модерн оживили інтерес до міфологічного жанру (М. Дені, М. Врубель). Він
отримав сучасне переосмислення в скульптурі А. Майоля, А. Бурделя, С.
Коненкова, графіці П. Пікассо.

2.8. Релігійний жанр

Релігійний живопис – жанр образотворчого мистецтва, основними
сюжетами якого є епізоди з Біблії та Євангелія.