Page 4 - 4203

ВСТУП

Витоки мистецтва живопису сягають у глибину століть – у
доісторичний період людської цивілізації. Вони пов’язані з так званим
печерним розписом, зразки якого було знайдено у печерах Ласко та Кастільо
(Франція), а також з кольоровими зображеннями тварин на скелях
Скандинавії, плато Тассилі (Африка), капової печери (Урал). Саме з цих
наскельних малюнків і починається формування жанрово-родової специфіки
майбутнього мистецтва живопису. Нову добу у розвитку мистецтва
живопису пов’язують з ХІV-ХVІ ст., які принесли з собою нові теми, нові
форми, нові художні образи. Творчі пошуки митців цього періоду
стимулювала активна спадщина, і вони намагалися відновити у своїх творах
її основні принципи. Саме тому мистецтво цього періоду, батьківщиною
якого стала Італія, отримує назву Ренесанс – Відродження.
Мистецтво живопису кінця ХІV-ХVІІІ ст. розвивалося у межах трьох
основних напрямків: бароко, рококо та класицизму.
ХІХ ст. у мистецтві живопису пов’язане з виникненням надзвичайно
цікавого напряму, що отримує назву імпресіонізм (враження). Мистецтво
імпресіонізму підготувало фундамент для подальшого розвитку живопису
кінця ХІХ ст., зокрема напряму постімпресіонізму, представниками якого
були Ван Гог (1853-1890), Сезанн (1839-1906), Гоген (1848-1903).
Культура ХХ ст. пов’язана з виникненням феномена модернізму
(сучасний, новітній). Модернізм – це художньо-естетична система, що
складається на початку ХХ ст. і об’єднує художників, які перебували на
позиціях нереалістичної методології: фонізм (А.Матісс, Р.Дюфі), кубізм
(Ж.Брак, Ф.Леже, П.Пікассо), експресіонізм (Е.Мунк, Е. Нольде, Ж.Руо),
сюрреалізм (С.Далі, Р.Магрітт).
Процеси, які впродовж ХХ ст. відбувалися у мистецтві живопису
України, пов’язані з художніми пошуками його провідних представників:
В.Касіяна, М.Глущенка, М.Дерегуса, В.Зарецького та ін. Тенденції в
живописному мистецтві України свідчать про те, що сучасні художники
(Т.Сільваші, В.Будніков, О.Животков та ін.) активно працюють у різних

напрямах і йдуть своїм творчим шляхом, який відповідає їхньому
світовідчуттю. Це є яскравим доказом того, що «зв'язок часів у живописі» не
переривається.

1. ВИДИ ЖИВОПИСУ

Живопис – вид образотворчого мистецтва, специфічною особливістю
якого є відтворення художніх образів на площині.
Відображаючи на полотні навколишній світ, художник виражає своє
ставлення до нього, що дає підстави мистецтвознавцям визначити манеру і