Page 20 - 4201
P. 20

5.2.1 Солоність


                      Нормальна солоність морів i океанів становить 3,5‰ (проміле). Моря
               солоністю 2,5-0,5‰ класифікуються як солонуваті (Азовське 1,1-1,2‰, Чорне
               1,6-2,2‰). При солоності менше 0,5‰ – прісноводні. Організми, які можуть

               існувати тільки за постійної солоності, називаються стеногалинними (стенос -
               вузький, галос - сіль, солоний). Ті ж, що витримують значні коливання вмісту
               солі – евригалинними (еврис - широкий).


                                                    5.2.2 Температура


                      Температура є непостійною величиною. З глибиною температура води
               стає більш стабільною. Нижче глибини 1,3км вона змінюється лише в межах від
                    0
                               0
               -1,8 С до -2 С. Організми, які не можуть жити в умовах різких коливань
               температури, називаються стенотермними. Евритермні - це організми, які
               пристосовані до умов зміни температури. Вони населяють верхні шари води.


                                             5.2.3 Сонячні промені i світло


                      Освітлення водної товщі басейнів з глибиною змінюється. На глибині
               200м освітлення стає слабким, а відповідно кількість рослин не велика. Нижче
               200м освітлення практично немає i рослин майже відсутні. Тварини живуть i у
               темряві. У цих тварин розвинуті органи дотику (антени, щупальця), наявні
               великі очі або спеціальні фосфоресцентні органи.


                                             5.2.4 Природа морського дна


                      На піщаному дні живуть організми, які закопуються у пісок. На
               каменистому дні організми закріплюються або мають товстостінну черепашку.


                              5.3 Області моря i розподіл життя в сучасних морях


                      У морі виділяють дві основні області: придонну бентальну (бентос -
               глибина) і пелагічну (пелягос - відкрите море), де водні маси відкритого моря
               не пов’язані з дном.
                      Бентальна область поділяється на неритову, батіальну та абісальну зони.
               Неритова зона (неритос - морська черепашка) відповідає шельфовій зоні
               (материкова обмілина). Ширина її становить декілька кілометрів, глибина - до
               200-500м. Неритова зона поділяється на літораль (частина дна до глибини 20м,
               яка заливається припливами) i сублiтораль (частина дна, яка завжди під водою).
               Батіальна зона (батiс - глибокий) відповідає континентальному схилу (глибина
               1000-1500м). Вона характеризується постійною температурою, відсутністю
               світла та коливань. Рослини відсутні. Тварини - хижаки, які існують у темряві.
               Абісальна зона (абiсос - прірва) відповідає ложу світового океану. Тут немає
               світла     та зміни умов середовища. Температура постійна, тиск великий.

                                                                                                            20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25