Page 9 - 4198

- причиною розвитку будь-якого атмосферного
процесу є дія суперечливих чинників.
Для вивчення атмосферних процесів і явищ проводять
необхідні спостереження і виміри. Дані узагальнюються та
аналізуються. Таким чином визначаються закономірності, які
притаманні атмосферним процесам і які використовуються
для вирішення практичних задач, серед яких найважливішою
є передбачення погоди.
Починаючи з XVIII століття мережа метеорологічних
станцій проводить систематичні візуальні спостереження та
виміри за допомогою однотипних приладів. В XX столітті
широко розвинулись методи дослідження атмосфери за
допомогою радіозондів, літаків, ракет, штучних супутників
Землі і т.ін.
При вивченні атмосфери використовуються закони, які
встановлені іншими науками. Особливо широко - закони
фізики, в першу чергу таких її розділів, як вчення про теплоту,
про електромагнітні коливання, про будову речовини. Для
вивчення метеорології необхідно знати основи математики,
теоретичної механіки, гідромеханіки, географії і астрономії.
Оскільки атмосферні процеси тісно пов'язані з процесами, які
відбуваються в земній корі та водній оболонці, то звідси
зрозумілий зв'язок метеорології з такими науками, як
геофізика, фізика моря, океанологія і гідрологія.
Розвиток метеорології як науки сприяв відокремленню
крупних її розділів у самостійні наукові дисципліни. Вони
відрізняються між собою об'єктами, що вивчаються, та
особливостями методики їх досліджень (перший принцип
поділу метеорології). До таких дисциплін належать наступні:
- фізика атмосфери (або загальна метеорологія) - вчення
про загальні закономірності атмосферних явищ і процесів.
Вона вивчає структуру атмосферних явищ, встановлює зв'язок
між метеовеличинами і явищами;
- синоптична метеорологія - вчення про закономірності

8