Page 330 - 4196

8 18.4 20.9 12.7 0.90
9 17.9 20.5 12.6 0.90
10
 k  12 6 .

Отримані результати свідчать, що дві зони анома-
льності обмежені інтервалами:
 i   6,3 , j  3,1 ,  i   9,5 , j  ,6 9 .
Подальше уточнення границі окремої аномалії мо-
жливе шляхом побудови ліній рівних значень ймовірнос-
2
тей    Z для  - статистики Z   t   t 1 , утвореної
двома сусідніми рядками (стовпцями). В цьому випадку
величина Z буде мати параметр нецентральності
  
a z  a t  a t 1 і ступінь волі  z   t   t 1 , а ефект ано-
мальності буде зростати від границі аномалії до її центру.
2
До збільшення чутливості  - методу при вияв-
ленні слабких аномалій приводить сумування кількох
2
суміжних  - величин, яке до того ж можна виконувати
за різними азимутами. Іншим способом підвищення на-
дійності  являється збільшення ймовірностей  похи-

бки 1-го роду.
Розглянемо, наприклад, ефект від додавання рядків
6 і 7 у вибірці ІІ (таблиця 6.16). Тоді величина
Z   6  
7
2
має нецентральний  - розподіл з параметром не-
  
центральності a  a  a  19 7 . і ступеню волі
6
7
z
      6  6  12 . Визначимо ймовірність   Z
z 6 7 
для двох значень ймовірності  похибки 1-го роду (таб-
лиця 6.17, 1-й рядок).

330