Page 257 - 4196
P. 257

або  низькочастотну  фільтрацію  сигналу  перед  процеду-
           рою дискретизації.
                 Теорема відліків знаходить застосування в задачах
           розділення  сигналів.  Припустимо,  що  корисний  сигнал
           складається     з    кількох    гармонійних      складових
             , f  i   , 1  2 ,....  Для  розділення  цих  складових  необхідно
             i
           вибрати  дві  найближчі  частоти  f k  f ,  e  f   f e    і  знайти
                                                      k
           довжину  запису  T     1         .  Тоді,  згідно  формули
                                     f   f e 
                                      k
           (5.75)  число  дискретних  значень  на  інтервалі  T   дорів-
           нює:
                                          f 2
                                   N      k   .
                                        f   f
                                         k   e

                 5.15  Швидкі  перетворення  Фур’є  і  Уолша  –
           Фур’є

                 Трудоємність  спектрального  аналізу  можна  змен-
           шити  за  рахунок  раціонального  алгоритму  обчислень,
           коли  виключаються  дублюючі  операції  множення  при
           обчисленні  різних  спектральних  складових.  Алгоритми,
           які реалізують таку можливість, називають алгоритмами
           швидкого перетворення Фур’є (ШПФ). Вони дозволяють
                                                           2
           зменшити число арифметичних операцій з  n  (звичайне
           ДПФ) до  n  og 2  n . Наприклад, для типового в сейсмороз-
           відці  значенні  n   4096  відліків,  ШПФ  швидше  ДПФ в
           340 разів. З  іншого боку, зменшення кількості операцій
           веде до зменшення помилок заокруглення.
                 Робота алгоритму ШПФ полягає в наступному. Роз-
           глянемо дискретну послідовність сигналу
                               x r  ,  r   1 , 0  ,..., n   , 1
           де  n  - парне число. Розділимо цей ряд на дві частини – з
           парними і непарними індексами:
                                       257
   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261   262