Page 146 - 4196
P. 146

Алгоритм  перцептрону  та  його  модифікації  збіга-
           ються, якщо класи можна розділити поверхнею заданого
           типу. В ситуаціях, коли роздільність класів відсутня, ал-
           горитми перцептрону зациклюються.
                 Приклад  4.14  Розглянемо  два  класи  двовимірних
           об’єктів:
                  клас  1    X   1  T     0,0   X,   2  T     1,0  ;
                                 T              T
                  клас  2    X  3     ,0,1     4X     1,1  ,
                 які  відповідають  водоносиченим  та  нафтонасиче-
           ним пластам (1– наявність, 0 - відсутність певної ознаки).
           Застосуємо до цих об’єктів алгоритм навчання перцепт-
           рону  (4.87).  Огляд  об’єктів  на  площині  x 1 ,  x   показує,
                                                            2
           що класи лінійно роздільні, що гарантує збіжність ітера-
           ційної процедури.
                 Задавши  c  1,  W  T     1,11    1 ,    і  зробивши  попов-
           нення об’єктів, отримаємо в першому циклі ітерацій:

                                         0
                                          
                 1 W  T       1,11X1    1 ,   0   1   , 0  W   2   W    1 ;
                                          
                                        
                                          
                                         1  
                                         0
                                          
                 2 W  T       1,12X2    1 ,   1   2   , 0  W    3   W    2 ;
                                        
                                           
                                          
                                         1  
                                         1
                                           
                 3  W T       1,13X3     1 ,    0    2   , 0
                                            
                                           
                                          1 
                                          1   1   0
                                                    
                       4W    W    X3     3    1     0   1   ; 
                                           
                                                   
                                                    
                                          1     1    0 
                                       146
   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151