Page 37 - 4193

40 29 23 19 17 15 13 12
45 27 21 18 15 13 12 11

Як відомо, без застосування спеціальних видів обробки
зареєстрованої сейсмічної інформації горизонтальна роздільна здатність
сейсмічного методу приблизно відповідає радіусу першої зони Френеля.
Це в звичайних умовах складає достатньо велику величину. Проте після
виконання в процесі обробки процедури міграції горизонтальна роздільна
здатність сейсмічного методу істотно підвищується і може сягати від
половини до чверті довжини переважаючою хвилі. Ця оцінка гранично
досяжної величини горизонтальної роздільної здатності
використовується для оцінки інтервалу можливих розмірів біна

V V
 B  . (1.12)
4 f max 2 f

Вибір розміру біна помітно менше лівої межі нерівності призводить
до надлишкової просторової дискретизації і не дає додаткової інформації.
Навпаки, вибір розміру біна істотно більше правої межі наведеної
нерівності призводить до появи дзеркальних просторових частот, що
сприяє пропуску важливої геологічної інформації. Підсумовуючи все
сказане вище, можна стверджувати, що при виборі розміру біна слід
шукати розумний компроміс на базі врахування трьох розглянутих вище
умов.

1.2.3 Вибір відстані між профілями збудження і
прийому
Відстані між профілями прийому та збудження пружних коливань
вирішальним чином впливають не тільки на продуктивність робіт, але і на
якість простежуваності в розрізі всіх сейсмічних горизонтів.
Розглянемо необхідні умови, що забезпечують впевнену реєстрацію
найвищого в розрізі сейсмічного горизонту, що представляє
розвідувальний інтерес. Для того щоб набір сейсмічних трас, що
відносяться до кожного біна, містив би інформацію, достатню для
впевненого простежування неглибоко залягаючого опорного сейсмічного
горизонту, необхідно витримати певну умову за величиною параметра X min
– мінімальної відстані "джерело-приймач". Ця відстань повинна дозволяти
впевнено реєструвати докритичні (кут відбиття менше критичного) відбиті
хвилі від опорного сейсмічного горизонту з глибиною залягання Z min.

40