Page 32 - 4193

2
де SD – щільність пунктів збудження на 1 км ; NC – кількість
активних сейсмічних; В х і В у – відповідно розмір біна по координатних
осях ОХ і OY (у напрямку in-line та cross-line відповідно).
З цієї формули легко отримати друге основне рівняння теорії
проектування регулярних систем спостережень 3D – формулу для
визначення інтервалу між профілями збудження:

NC  В  В у
х
SLI  . (1.4)
Кратність 3D SI

Ключовим поняттям в питанні кратності робіт 3D є уявлення про
спосіб її формування. З очевидних уявлень про кратності робіт 3D
випливає, що вона може бути сформована шляхом суперпозиції
(перемножування) кратностей спостережень по двох взаємно
перпендикулярних напрямках – кратності по осі ОХ – КратністьХ та по
осі ОY – КратністьY:
Кратність3D= КратністьХ∙КратністьY.
Кратність у напрямку приймальних профілів визначається точно
так, як і для двовимірних профільних зйомок. Вона може бути визначена
за наступною формулою:

RI N L
КратністьХ  х  х , (1.5)
2 SLI 2 SLI

де L х – розмір групи сейсмоприймачів в напрямку осі OX; RI –
відстань між приймальними каналами; N х – кількість активних каналів в
одній лінії прийому; SLI – відстань між лініями джерел.
При цьому завжди слід пам'ятати, що це співвідношення
справедливе за умови, що кількість пунктів збудження (ліній збудження)
на лінії спостереження завжди менше, ніж кількість приймальних каналів.
Оскільки в реально системах спостережень кількість приймальних
сейсмічних каналів в напрямку ліній збудження, як правило, менше
кількості пунктів збудження в цьому ж напрямку, то у розрахунку
відповідної кратності цей факт неодмінно слід враховувати.
Кратність у напрямку ліній збудження у цьому випадку може бути
розрахована за наступною формулою:

L y N y
КратністьY   , (1.6)
2 RLI 2

35