Page 142 - 4189

При роботах МПВ-ГСЗ на морі є технічно й
технологічно ефективним використання в одній точці (на дні)
трикомпонентного (плюс гідрофон) реєстратора з джерелом,
що буксується, тобто малу кількість реєстраторів і джерело з
одержанням сейсмограм ЗТП.
Для використання оптимальної технології при
проведенні площинних (3D) сейсморозвідувальних робіт MВХ
необхідно мати установки реєстрації, канальність яких на
порядок більше, ніж для профільних робіт.
Для вивчення земної кори MВХ на морі можна
рекомендувати 96-120 канальну плаваючу косу з відстанню
між каналами 100-200 м і групуванням приймачів на базі 100-
200 м для послаблення водної хвилі.
Розвиток мілководної й наземної сейсмічної апаратури
для реєстрації йшло по шляху збільшення кількості каналів
станцій (починаючи з 6 каналів із дротовою передачею
сейсмічної інформації від приймачів до реєстраторів, але при
досягненні 120 каналів таке встаткування (об'єм дротів) стало
занадто громіздким і стримувало продуктивність робіт.
Відбувся розподіл апаратури, що реєструє, на окремі (бокси) по
4-6 каналів з передачею інформації або по радіо
(радіотелеметрія), або з реєстрацією у кожному блоці й
наступному періодичному зборі інформації та звільненні
пам'яті. Від специфічної сейсмічної апаратури минулих років
залишився тільки сейсмоприймач, все інше відноситься до
обчислювальної техніки.
При практичній реалізації обраної системи спостережень
на морі основним параметром є крок між збудженнями, що, у
свою чергу, залежить від швидкості транспортування коси й
необхідної глибини вивчення розрізу.
Роль технічного оснащення при проведенні морських
сейсморозвідувальних робіт MВХ настільки велика, що часто
можливості морської сейсморозвідки зв'язують тільки з
апаратурою й технікою для проведення робіт.

141