Page 140 - 4189

Комплексна частотна характеристика електродинамічного
сейсмоприймача [1, 7]:

,

де а - його чутливість, а o - загасання,  0 - власна
частота.
Частотну характеристику можна представити у вигляді
амплітудної й фазової складових:
,

,
де b=a o/ 0, n=/ 0
Основні параметри сейсмоприймача: власна частота
коливань, чутливість, динамічний діапазон, вага й розміри.
П'єзоелектричні приймачі мають аналогічні частотні
характеристики щодо зв'язку між напругою на виході й
зміною тиску у рідині. Чутливим елементом слугують
пластини п'єзоелектричної кераміки, на протилежних
поверхнях яких виникає електрична напруга, якщо їх піддати
механічному згинанню. Як приймальний елемент звичайно
використовуються синтетичні п'єзоелектричні матеріали, такі
як цирконат і титанат барію або метаниобат свинцю.
Чутливість кожного елемента гідрофона мала, тому їх
звичайно з’єднують у групи по 3-50 штук на базі 3-50 м.
Амплітуда зміни тиску максимальна на глибині /4.
П'єзоелектричні гідрофони мають високий внутрішній опір,
тому для узгодження використовують трансформатори або
підсилювачі постійного струму.
Напруга на виході в електродинамічних
сейсмоприймачів (геофонів) пропорційна швидкості зсуву
поверхні, на якій вони встановлені, а у гідрофонів - зміні тиску
у цій точці. Зміна тиску й швидкість зсуву відрізняються за
139