Page 44 - 4173
P. 44
Приміськими територіями вважають території адміністративно-
територіальних одиниць (сіл, міст, районів), які органічно пов’язані
економічними та соціальними інтересами з відповідними містами (насамперед
великими) і складають з ними певну цілісну систему. Ці території складаються
об’єктивно і залежать від розмірів міста, навколо якого вони об’єднуються,
рівня його економічної, адміністративної,культурної, соціальної, екологічної і
зовнішньо-політичної діяльності, географічного положення тощо [19].
Приміські території можуть охоплювати від кількох сіл навколо міста
районного підпорядкування, до кількох районів навколо великих міст.
Соціально-економічний, екологічний, адміністративний, культурний і
зовнішньоекономічний розвиток приміських територій – це велика
загальнодержавна проблема, яка вимагає свого політичного, фінансового і
правового вирішення.
Правове регулювання статку приміських територій тісно пов’язане із
взаємовідносинами органів місцевого самоврядування як самих міст, так і
адміністративно-територіальних одиниць цих територій.
Невід’ємним елементом взаємовідносин органів місцевого самоврядування
міст і приміських територій повинна стати договірна практика. Договірний
характер статусу приміських територій міг би бути певним доповненням до їх
законодавчого статусу.
В основі договірної практики органів місцевого самоврядування міст і
приміських територій повинні бути спільні інтереси місцевого самоврядування
територіальних громад сіл, селищ і міст. Ці інтереси можуть стосуватись таких
таких питань:
– створення умов для торгівлі, розвитку транспорту, зв’язку;
– залучення робочої сили;
– соціально-культурного співробітництва;
– інвестиційних проектів;
– створення об’єктів комунальної власності;
42
