Page 248 - 4172
P. 248

На основі проведених лабораторних досліджень  рекомендовано
            проводити  обробку  привибійних  зон  газоносних  горизонтів  у
            свердловинах  Свидницького  родовища  5  %  розчинами  поліетилен
            поліаміну  (ПЕПА)  в  комбінації  з  10  %  розчином  KOH    або    5  %

            розчином  CaCI ,  які  максимально  зменшують  гідратацію  глинистої
                                  2
            речовини колекторів. Як показали дослідження, глиниста речовина при
            взаємодії з цими хімреагентами стає менш гідрофільною і міцнішою.

                     При  виборі  рецептури  і  об’ємів  закачування  робочого  розчину
            для обробки рекомендовано дотримуватися таких вимог:
                     −  об’єм  робочого  розчину  (суміш  5  %  розчину  ПЕПА    і  10  %
                                        3
            розчину KOH) 0,5 м  на 1 погонний метр перфорованого інтервалу при
            співвідношенні компонентів у суміші 1:1;
                     −     загальну       кількість  робочого              розчину        для      обробки
            розраховують  залежно  від  ефективної  (або  перфорованої)  товщини,

            відкритої  пористості  і  необхідної  глибини  (радіуса)  обробки  зони
            пласта;
                     − об’єм буферного метанолу вибирають із співвідношення 0,5:1

            від об’єму робочого розчину;
                     − при обробці в проміжку між метанольним буфером і робочим
            розчином  необхідно  створювати  буфер  із  газоподібного  азоту  з
                                     3
                                                                       3
            розрахунку  0,5  м рідкого  азоту  на  10  м робочого  розчину,  а  також
            проводиться  аерація  робочого  розчину  газоподібним  азотом  при
            ступені аерації 1:40.
                     Необхідно  пам’ятати,  що  пластові  тиски  в  газоносних

            горизонтах Свидницького родовища внаслідок тривалого розроблення
            значно  знизились.  Тому  для  успішного  освоєння  свердловин  і
            найповнішого  очищення  привибійної  зони  від  відредагованого

            робочого  розчину  необхідно  в  процесі  обробки  вводити  в  пласт
            додаткову  енергію  (буферний  об’єм  стисненого  азоту,  аерацію
            буферного  метанолу  і  робочого  розчину  газоподібним  азотом  або
            сумішшю  азоту  і  повітря).  Для  аерації  метанолу  і  робочого  розчину

            можна також використовувати твердий CO  (“сухий лід”). При аерації
                                                                        2
            азотом  використовується  азотна  установка  АГУ-8К,  а  при  аерації
            сумішшю повітря і азоту до нагнітальної лінії проводиться паралельне

            підключення  азотної  установки  і  компресора.  Рецептуру  і  параметри
            закачування  робочих  розчинів  при  обробці  привибійних  зон
            газоносних  горизонтів  у  свердловинах  Свидницького  родовища

            наведено в табл. 5.1.


                                                           235
   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252   253