Page 23 - 4172

2
нафтопроникність пласта зменшилась до 0,26 мкм , тобто в 2,3 рази, а
2
проникність забрудненого пласта — до 0,13 мкм тобто в 4,5 рази [2].
На Газлінському газовому родовищі одна із свердловин, дебіт
3
якої складав 575 тис. м /добу, задавили глинистим розчином з
3
водовіддачею 10 см /30хв. Через 4 доби свердловину освоїли, але дебіт
3
її понизився до 305 тис. м /добу, тобто в 1,9 рази, хоча депресії в обох
випадках були одинакові [15].

Як бачимо, при невдало вибраній промивальній рідині, вона
здатна різко погіршити колекторські властивості приствольної зони
пласта, внаслідок чого зменшується питома продуктивність, у
крайньому випадку, в початковий період експлуатації, збільшується

тривалість робіт до виклику припливу і освоєння свердловини. У
деяких випадках внаслідок сильного забруднення продуктивного
пласта зовсім не вдається одержати промисловий приплив нафти і газу.

Сильне забруднення в пошуково-розвідувальних свердловинах може
бути причиною помилкового висновку про перспективність того чи
іншого горизонту.

1.4.2 Фізико-хімічні явища у приствольній зоні продуктивного
пласта, які впливають на зниження його проникності

У присвердловинній зоні продуктивного пласта можуть
проходити складні і різноманітні явища, які зумовлені контактом

бурового і цементного розчину або їх фільтратів з нафтою (газом) і
скелетом породи-колектора. Ці процеси можуть сильно впливати на
ступінь забруднення продуктивного пласта, на витіснення нафти або

газу буровим (цементним) розчином або його фільтратом, на приплив
нафти або газу до вибою свердловини. Знання цих явищ і
визначальних чинників так само, як знання і врахування

закономірностей проявів гірського тиску і можливих негативних для
колекторських властивостей порід наслідків цих процесів, необхідні
для розроблення оптимальної технології закінчення свердловин.
Важливими характеристиками поверхонь розділів дисперсних

систем, до яких також відносяться колектори нафти і газу, є
поверхневий натяг і змочування на межі розділу фаз, адсорбційна
властивість порід-колекторів.

Порода-колектор характеризується наявністю широко
розвинутої поверхні розділу між частинками дисперсної фази

20