Page 22 - 4172
P. 22

Капілярний  тиск  обернено  пропорційний  радіусу  порових
            каналів. У продуктивному пласті на значній віддалі від водонафтового
            (газоводяного)  контакту  багато  капілярних  і  субкапілярних  пор
            заповнені  вуглеводнями.  При  розкритті  пласта  бурінням  з

            використанням  промивальної  рідини  на  водній  основі  рівновага
            капілярних  сил  порушується,  і  водна  фаза  починає  входити  в  тонкі
            нафтогазонасичені  пори,  витіснені  з  них  вуглеводні  у  великі  пори.

            Процес  капілярного  вбирання  може  продовжуватись  до  наступної
            рівноваги  капілярних  тисків.  Найінтенсивніше  капілярне  вбирання
            проходить у газонасичених порах; у нафтонасичених порах цей процес
            іде повільніше [41].

                     У  період  промивання  свердловини  проникнення  дисперсного
            середовища  під  впливом  осмотичних  і  капілярних  сил  незначне
            порівняно із значенням фільтрації під впливом надлишкового тиску. У

            період спокою картина може істотно змінюватись; у деяких випадках,
            наприклад,  якщо  продуктивний  пласт  малопроникний,  вплив
            капілярних сил і осмотичного тиску може бути переважаючим.

                     Внаслідок  тривалої  дії  промивальної  рідини  з  високою
            водовіддачею,  водонасиченість  вузької  зони,  яка  примикає  до
            свердловини,  під  загальним  впливом  названих  чинників  може

            піднятись  до  рівня,  при  якому  вся  нафта,  яка  може  рухатись,  буде
            витіснена  в  глибину  пласта.  Але  це  означає,  що  фазова  проникність
            такої зони для нафти впаде до найнижчого рівня.
                     Розглянемо  на  прикладах,  як  впливає  проникнення  в

            продуктивний пласт промивальної рідини.
                     На родовищах Татарії, Башкирії, України та ін. дебіти нафтових
            свердловин,          в     яких       для      розкриття         продуктивних           пластів

            використовувались  розчини  на  нафтовій  основі,  в  3  –  4  рази  вищі
            дебітів  свердловин,  пробурених  з  промиванням  глинистими
            розчинами; при цьому тривалість робіт з виклику припливу і освоєння
            свердловин  у  першому  випадку  складала  декілька  годин,  тоді  як  в

            другому – від декількох діб до декількох тижнів.
                     У  одній  із  свердловин  на  Ромашкінському  родовищі  в  Татарії,
            продуктивний  пласт  був  розкритий  із  суцільним  відбором  керну  і

            промиванням  зворотною  нафтовою  емульсією,  при  цьому  середня
                                                                             2
            нафтопроникність  його  була  рівна  0,59  мкм .    Далі  в  свердловину
            нагнітали  пластову  воду  з  таким  розрахунком,  щоб  вона  проникла  в

            пласт на 1,5 – 2 м. Після повторного освоєння з’ясувалось, що середня


                                                            19
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27