Page 19 - 4172
P. 19
тверда фаза, особливо, коли в пластах є тріщини або іншого роду
великі канали.
Проникнення в пласт промивальної рідини та її фільтрату веде
до зміни структури порового простору і проникності привибійної зони.
Ступінь його зміни залежить від багатьох чинників і зменшується в
напрямку віддалення від свердловини.
У гранулярному пласті всю область, в яку проникає
промивальна рідина і фільтрат, умовно можна поділити на дві зони:
зону кольматації, яка прилягає до свердловини, і зону проникнення
фільтрату.
Зона кольматації − це та ділянка навколо свердловини, в пори
якої проникли частини дисперсної фази промивальної рідини.
Товщина цієї зони залежить від співвідношення гранулометричного
складу дисперсної фази промивальної рідини і структури порового
простору (розподілу пор за розмірами) пласта, а також, від перепаду
тисків у період буріння і від тривалості часу дії промивальної рідини
на породу. У гранулярних колекторах найтонші частини дисперсної
фази проникають найбільшими поровими каналами, частково
закривають їх, зменшують площу перерізу і перетворюють великі
канали у середні та дрібні. Хоча пористість породи в зоні кольматації
при цьому зменшується не суттєво, проникливість знижується різко. Є
дані про те, що найтонші частинки дисперсної фази глинистих
розчинів можуть проникати в пори з радіусом більше як 1,6 – 6 мкм.
Дослідження показують, що якщо діаметр пор d породи менше
п
потрібного діаметра частин d твердої фази промивальної рідини,
ч
останні створюють на поверхні стінок свердловини фільтраційну кірку
і майже не проникають у пласт. Якщо 3d d 10d , частини твердої
П
фази проникають неглибоко в породу, закривають пори і створюють
фільтраційну кірку в самій породі. Товщина такої зони, як правило, не
перевищує 1 – 2 см. Якщо ж діаметр пор перевищує 1 0 d , частини
можуть проникати глибоко в пласт, на декілька десятків сантиметрів і
більше [41].
У тріщинуватий колектор тверда фаза промивальної рідини
може проникати на великі відстані, деколи на десятки метрів від
свердловини. У результаті часткової відфільтрації дисперсного
середовища із промивальної рідини на поверхні тріщин утворюється
фільтраційна кірка. Таким чином, тріщини заповнюються застиглою
промивальною рідиною і фільтраційною кіркою.
16