Page 175 - 4172

5) неможливість проведення якісного випробування пласта у
випадку наявності заколонних міжпластових перетоків, що вимагає
проведення трудомістких, дорогих ремонтно-ізоляційних робіт;
6) низька ефективність методів виклику припливу флюїду з пласта

в умовах невеликих пластових тисків і низьких проникностей порід-
колекторів, внаслідок чого можливі хибні висновки про
перспективність покладу;

7) погіршені умови для проведення вторинних методів підвищення
флюїдовіддачі пластів;
8) низькі циклові швидкості будівництва свердловини, які
обумовлені неминучими перервами між бурінням та її випробуванням;

9) низькі темпи та висока вартість геологорозвідувальних робіт,
що викликано необхідністю буріння додаткових свердловин для
реальної оцінювання нафтогазоносності перспективних пластів

розвідуваної площі.
Через вказані вади до випробування продуктивних пластів після
завершення буріння свердловини вдаються тільки в крайніх випадках,

а саме:
1) якщо породи продуктивного пласта дуже нестійкі і ефективне
випробування під час буріння неможливе через небезпеку

прихоплення випробувального інструменту;
2) неможливість ефективної ізоляції випробовуваного пласта від
інших проникних пластів з причини великої кавернозності ствола
свердловини;

3) застосовувана апаратура непридатна для випробування даного
об’єкта через надзвичайні умови (висока температура, наявність
агресивного середовища тощо).

3.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини

Використання цього методу значно підвищує оперативність та

ефективність робіт, тому у світовій практиці цим методом
випробовують 90 – 95 % всіх перспективних об’єктів. Випробування
перспективних пластів цим методом проводять після їх первинного
розкриття під час буріння свердловини, що виключає вади, які мають

місце при використанні методу ”знизу-вверх”. Випробування пластів
методом ”зверху-вниз” проводять за такою схемою. Після повного
розкриття пласта у свердловину опускають комплекс інструментів на

167