Page 173 - 4172

8) одержання вихідних даних для підрахунку запасів нафти і газу
та складання перспективного проекту розроблення родовища;
9) оцінювання стану ствола свердловини у інтервалі
випробування.

3.2 Методи випробування продуктивних пластів

Вирішити завдання, які поставлені перед випробуванням
продуктивних пластів, можна як у процесі буріння після первинного
розкриття пласта, так і після завершення буріння всієї свердловини та

закріплення її стінок. Тому на сьогодні розрізняють два методи
випробування продуктивних пластів:
1) метод ”знизу – вверх”, коли випробування проводять у
закріпленому стволі свердловини;

2) метод ”зверху – вниз”, коли випробування проводять у
відкритому стволі свердловини після розкриття кожного пласта, що
підлягає випробуванню.

3.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах

При використанні цього методу свердловину пробурюють до

проектної глибини, закріплюють експлуатаційною колоною і
тампонують. Герметичність свердловини перевіряють шляхом
опресування та пониженням рівня рідини, після чого проводять
вторинне розкриття продуктивних пластів в інтервалі випробування. В

усіх випадках у свердловину спускають колону НКТ, устя свердловини
обв’язують обладнанням з можливістю підключення цементувальних
агрегатів і приступають до створення депресії на пласт з подальшим

випробуванням пласта. Якщо експлуатаційний об’єкт складається з
декількох пластів, то випробування проводять почергово,
розпочинаючи з найнижчого. Після закінчення випробування такого

пласта проводять його глушіння, вище інтервалу перфорації
встановлюють розділювальний цементний міст, який випробовують на
герметичність та міцність. Після закінчення цих робіт проводять

перфорацію продуктивного пласта, який розташований вище
цементного моста і випробовують його за вказаною вище
послідовністю. За такою схемою випробовують усі потенційно
продуктивні пласти. Якщо віддаль між випробовуваними об’єктами

165