Page 174 - 4172

менше 5-ти метрів, то для вторинного розкриття рекомендовано
використовувати гідропіскоструминну перфорацію, з метою
попередження пошкодження (розтріскування) тампонажного каменя та
виключення можливості міжпластових перетоків.

Якщо випробовуваний пласт продуктивний, то проводять повний
комплекс досліджень. Випробування вважають закінченим, якщо за
його результатами з кожного пласта отримані такі дані, які дають

однозначний висновок про вид і властивості флюїду, а також
гідродинамічні та фільтраційні параметри пласта. Після закінчення
випробувань роблять висновок про введення свердловини в
експлуатацію, консервацію чи ліквідацію.

Аналіз проведення робіт показує, що цей метод має низку
позитивних сторін, основними з яких вважаються:
1) повнота інформації про випробувані об’єкти при виконанні

повного комплексу робіт;
2) відносна простота технічних та технологічних операцій;
3) після закінчення випробування продуктивний пласт знаходиться

в очищеному стані і не піддається повторному забрудненню
промивальною рідиною, що полегшує введення свердловини в
експлуатацію;

4) можливість створення великих депресій під час випробування.
Однак цей метод випробування має низку суттєвих вад, більшість
яких закладені у самому принципі цього методу і, як наслідок, не
залежать від досконалості техніки, технології та організації проведення

робіт. До них належать:
1) значна трудомісткість та тривалість випробування, що
обумовлено необхідністю спуску обсадної колони та її тампонуванням,

а також проведенням перфораційних робіт і встановленням цементних
мостів;
2) невиправдані витрати обсадних труб та тампонажних матеріалів
у випадку, коли випробовувані пласти виявляться непродуктивними;

3) неможливість оперативного проведення випробувань верхнього
пласта, якщо з нижнього одержано промисловий приплив, а також
необхідність глушіння нижче розташованого пласта;

4) неминучість довгих переривів у часі від моменту розкриття
пласта до його випробування, що у більшості випадків призводить до
невідворотного зниження проникності привибійної зони внаслідок

проникнення у породи-колектори фільтрату промивальної рідини;

166