Page 164 - 4172
P. 164

Утворення нових тріщин або розкриття існуючих можливе, якщо
            тиск,  створений  у  пласті  при  нагнітанні  рідини  з  поверхні,  стає
            більшим  від  місцевого  гірничого  тиску.  Зауважимо,  що  утворення
            нових  тріщин  характеризується  різким  зниженням  тиску  на  гирлі

            свердловини на 3 – 7 МПа.  Розкриття  існуючих  тріщин відбувається
            при  незмінному  тиску  або  його  незначному  збільшенні.  В  обох
            випадках  зростає  коефіцієнт  приймальності  свердловин,  який  після

            ГРП  повинен  збільшитись  щонайменше  у  три-чотири  рази,  що
            вважають [71] критерієм можливого закріплення тріщин піском.
                     Тріщини  ГРП  у  неглибоких  (до  900  м)  свердловинах  мають
            горизонтальну  орієнтацію,  а  в  глибоких  –  вертикальну,  або  похилу,

            близьку  до  вертикальної.  Тріщини  розвиваються  у  тій  площині,  де
            найменші  сили  опору,  тобто  найменший  гірничий  тиск.  Наприклад,
            напрямок розвитку тріщин на деформованих антиклінальних складках

            Передкарпаття переважно збігається з напрямком короткої їх осі.
                     ГРП застосовують у будь-яких породах за винятком пластичних
            сланців  і  глин.  Це  метод  не  тільки  відновлення  природної

            продуктивності свердловин, але й значного їх збільшення.
                     Застосовувані          технології        звичайних          ГРП       передбачають
            неглибоке закріплення тріщин (близько 10 т піску) і забезпечують [71]

            дво-,  триразове  збільшення  поточного  дебіту  нафтових,  газових  або
            приймальності  нагнітальних  свердловин  у  низькопроникних  (до  0,05
                        2
            198 мкм ) пластах, товщиною не менше п'яти метрів, які залягають на
            глибинах до 3500 м, а також у пластах з дещо більшою проникністю
                             2
            (до 0,15 мкм ), але дуже забрудненою привибійною зоною.
                     Зі  збільшенням  кількості  піску  до  20  т  здійснюють  [71]
            глибокопроникний              ГРП,       який       сприяє       значному         збільшенню

            фільтраційної  поверхні,  зміцнює  характер  припливу  рідини  від
            радіального  до  лінійного  з  підключенням  нових  зон  пласта,
            ізольованих  внаслідок  макронеоднорідності.  Тріщини  такого  ГРП
            сягають 100 – 150 м довжини при ширині 10 – 20 мм.
                                                                                          2
                     У газоносних пластах проникністю до 0,001 мкм  застосовують
            [71] масивний ГРП, під час якого розвиваються тріщини довжиною до
            1000 м, закріплені до 300 т піску. Масивний ГРП дуже дорогий, тому

            він передбачений у кошторисі будівництва свердловини й збільшує її
            вартість на 50 %.
                     Для проведення ГРП у свердловину на НКТ спускають пакер, що

            ділить  її  ствол  на  дві  частини  і  захищає  верхню  частину


                                                           156
   159   160   161   162   163   164   165   166   167   168   169