Page 159 - 4172

Глибину каналу l , що формується за цементним кільцем,
пл
визначають за рівнянням:

(2.11)

де – радіус апарата, м;
– радіус свердловини (за показаннями каверноміру в

інтервалі формування отворів (ГПП), мм);
– глибина каналу, сформованого ГПП, мм;
– відстань від торця насадки до експлуатаційної колони, мм.

Рекомендовано вибирати , для якого =10 – 20 мм.
Якщо в зоні утворення каналу є великі каверни, дія струменя не
може вийти за межі цементного кільця і ГПП буде неефективною. У

цьому випадку слід інтенсифікувати формування каналу.
Проектування ГПП здійснюють, щоб забезпечити задану якість
сполучення свердловини з пластами шляхом утворення необхідної

кількості каналів визначених розмірів.
Під час проектування потрібно обґрунтувати вибір свердловини:
вибрати рецептуру рідини для ГПП, тип абразивного матеріалу, його
фракційний склад і концентрацію в рідині; розрахувати основні

параметри процесу, відібрати глибинне, устьове та наземне
обладнання, оцінити технологічну та економічну ефективність
запроектованого процесу.

Обґрунтування вибору свердловини здійснюють на основі даних
параметрів роботи, порівняння її продуктивності з сусідніми
свердловинами цього ж пласта, даних гідродинамічних досліджень, за

якими визначають фактичне значення коефіцієнта гідродинамічної
недосконалості свердловини .

ГПП найдоцільніше застосовувати до свердловин,
гідродинамічно недосконалих за характером розкриття пласта. Якщо
таку недосконалість виявлено (наприклад, після кумулятивної

перфорації ( =), то приймають більше за неї значення коефіцієнта
гідродинамічної недосконалості свердловини після ГПП, якого
потрібно досягнути.

151