Page 36 - 4169

22 Що таке експлікація графіка?
23 Опишіть порядок дій при побудові графіка.
24 Яке призначення графіків та переваги графічного методу?
25 Для відображення яких явищ найчастіше використовують графіки?
26 За допомогою яких видів діаграм найкраще зображати структуру?
27 Що таке гістограма?
28 У яких графіках використовується кумулята?

Рекомендована література:
[1, с. 30-81, 133-139; 2 с. 11-22, 176-179, 3 с. 29-40, 4 с. 35-47, 153-181; 20;
21]

ЗМ 4 УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЗАГАЛЬНІ
ПРИНЦИПИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

НЕ 4. 1 Суть і види статистичних показників
НЕ 4. 2 Абсолютні величини
НЕ 4. 3 Відносні величини
НЕ 4. 4 Середні величини
НЕ 4. 5 Мода та медіана в статистиці

НЕ 4.1 Інформація про розміри, кількісні співвідношення та
закономірності розвитку масових суспільно-економічних явищ і процесів
створюється, передається і зберігається за допомогою показників.
Отже, статистичний показник – це узагальнююча характеристика
соціально-економічних явищ і процесів, в якій поєднуються їхня кількісна і
якісна визначеність. Якісний зміст показника залежить від його суті і
відображається у назві. Кількісний – це число і вимірник.
Сполучною ланкою між кількісною і якісною суттю показника є правило
побудови – модель показника, як розкриває його статистичну структуру,
встановлює, що, де, коли і як має бути виміряне. У моделі обґрунтовуються
одиниці вимірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.
Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення
вірогідності статистичної інформації, у якій виділяють два аспекти:
 адекватність – здатність показника відобразити саме ту властивість, яка
передбачена програмою дослідження;

 точність і повнота вимірювання залежать від можливостей обліку,
організації збирання та обробки даних. Тобто на стадії проектування показника
потрібно з усіх боків логічно та статистично обґрунтувати модель.
Отже, статистична модель поєднує, з одного боку, якісну і кількісну
визначеність соціально-економічних явищ і процесів, а з іншого – адекватність
і точність їхнього вимірювання (рис. 4.1).

36