Page 14 - 4169

місцевості мешкає.
Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать
результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним
вимога:
1) вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. На жаль, ця
вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на макрорівні. Прикладом
можуть бути матеріали переписів населення на території України в період
Першої та Другої світових війн. Вони не враховували значних втрат населення
внаслідок репресій, розкуркулювання та голодомору. На мікрорівні типовим є
приховування частини доходів від оподаткування як юридичними, так і
фізичними особами. Досягти достатньої вірогідності можна, з одного боку,
усунувши передумови таких викривлень (наприклад, удосконаливши податкову
систему, а з іншого — застосувавши чутливішу систему оціночних показників);
2) повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, у разі
дослідження ринку покупців певного товару слід брати до уваги не лише ті
верстви населення, на які він розрахований, а й категорії споживачів, які
можуть придбати товар для своїх дітей, родичів, друзів. Також, визначаючи
ринок споживачів, слід поцікавитись їхніми потребами, смаком, вимогами,
платоспроможністю. Потрібно знати і стратегію своїх конкурентів.
3) своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж
застаріє, інакше вона втрачає корисність. Наприклад, дані біржових торгів або
валютних курсів мають надходити до користувача в міру їх виникнення та
реєстрації; цінність даних бюджетних обстежень втрачається з часом, особливо
в умовах високої інфляції.
4) порівнянність даних у часі або у просторі. Гострою є проблема
порівнянності за одиницями, які взято для вимірювання, особливо це
стосується вартісних показників в умовах тривалої високої інфляції або
внаслідок грошової реформи.
5) доступність даних. З переходом до ринкових умов питання їх
доступності особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й
отримати готову статистичну інформацію.
Одержання якісної статистичної інформації значною мірою залежить від
того, на якому рівні вона збирається. В Україні діють дві системи:
централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих
економічних структур). Звичайно, централізована система збирання має ширші
можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані
кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є
оперативнішою завдяки меншому розриву в часі між збиранням даних і
використанням готової статистичної інформації. Для децентралізованої системи
гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів статистичного
спостереження та їх практичного застосування.
Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:
1) підготовка спостереження - складається докладний план
статистичного спостереження, що охоплює методологічні (що і як
вивчатиметься, на які запитання потрібно дістати відповіді) та організаційні

14