Page 13 - 4169

[1, с. 5-11; 2 с. 7-94; 3 с. 3-10; 4 с. 6-14, 17]
ЗМ2 СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

НЕ 2.1 Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
та його види
НЕ 2.2 Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного
спостереження
НЕ 2.3 Помилки спостереження та контроль його результатів
НЕ 2.4 Статистична звітність

НЕ 2.1 Першочерговим для статистичного дослідження і для будь-якої
сфери діяльності є інформаційне забезпечення, тобто сукупність відомостей
про явища та процеси суспільного життя, які орієнтовані на певних
користувачів. Проте сьогодні отримання інформації ускладнилось через
наявність багатьох перешкод: комерційна таємниця, відсутність реєстраційного
номера фірми, невідповідність юридичної та фактичної адрес, а також
зареєстрованого і фактичного виду діяльності. З огляду на це постала потреба
розробляти й удосконалювати методи збирання різнобічних статистичних
даних. Це пов’язано з ретельним науковим обґрунтуванням мети та способу
отримання інформації, її подальшого використання. Тому процес формування
якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості першого етапу
статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне
спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових
даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів
збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і
масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації
(вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення
суспільної думки на підставі опитування.
Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики
соціально-економічних явищ і процесів. Ступінь масовості залежить від рівня
узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збирають дані про явища та
процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал
держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт-імпорт товарів, рівень
безробіття, кількість зареєстрованих злочинів. На мікрорівні дані є також
масовими, але іншого ґатунку. Матеріали, що їх збирають окремі міністерства,
відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються
певною фрагментарністю. Прикладом є дані про кількість та розмір акціонерних
внесків певного товариства, кредитні та депозитні процентні ставки комерційних
банків, кількість квартир, проданих на біржі нерухомості, і т. ін.
Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому
підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише
за умов їх системності. Статистичні дані — це не «будь-що під рукою», а лише
факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік
явища чи процесу. Так, визначаючи доходи населення, слід зважати на те, до
якої соціальної групи воно належить, які має джерела засобів існування, в якій

13