Page 19 - 4169

інформативним ознакам (номінальній шкалі), а й ознакам із ширшими
можливостями статистичної обробки (порядковій та метричній шкалам). На
підставі сформованого переліку ознак розробляють статистичний
інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних
формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного
спостереження, реєстрації даних.
Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що
містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про
нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки,
бланки документів, анкети.
Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення.
До інших інструкція додається як окремий документ, де роз’яснюється порядок
реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих запитань або відповідей.
Проте чим вдаліше формулюються запитання та ознаки, тим менше роз’яснень
вони потребують. Складаючи анкети, застосовують запитання закритого,
напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до
яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише
вибрати потрібні. Запитання напівзакритого типу містять перелік готових
відповідей, а також вільний рядок для самовизначення. Запитання відкритого
типу передбачають, що опитуваний самостійно формулює відповідь.
Зрозуміло, що в разі організації масових анкетних обстежень доцільно
пропонувати запитання закритого та напівзакритого типу. Вони дають змогу,
по-перше, діставати адекватні відповіді, а по-друге, — формалізувати,
нагромаджувати та кількісно їх обробляти. Причому перевагу мають
напівзакриті запитання, що передбачають не лише чіткі відповіді, а й дають
змогу респондентові вільно висловити власну думку.
Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу
реєстрації даних.
Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їх змісту,
одиниць спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння
результатів спостереження в часі та просторі.
Готуючи статистичне спостереження, слід забезпечити точність даних
реєстрації. Точність результатів досягається завдяки застосуванню, з одного
боку, системи контролю, а з іншого — ретельно відпрацьованого механізму
збирання даних і практичного досвіду в цій роботі. Такий досвід формується під
час пробних, так званих пілотних обстежень — невеликих за обсягом, що
мають на меті випробувати, уточнити програму спостереження, підвищити
якість опрацювання організаційних питань.
Отже, підготовка спостереження потребує вирішення не лише програмно-
методологічних, а й суто практичних (організаційних) питань.
Другою складовою плану спостереження є комплекс організаційних
питань. Організаційні питання стосуються місця й часу проведення
обстеження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-
технічного забезпечення, а також системи гарантування точності результатів
(рис. 2.2).

19