Page 33 - 4155

на каротажних діаграмах опорних горизонтів, які чітко
простежуються за даними дослідження керна і матеріалами
промислової геофізики у першій розвідувальній свердловині.
Після попередньої кореляції за опорними горизонтами
приступають до пошарової кореляції. При цьому зіставлення,
ув’язку виділених геоелектричних реперів здійснюють від
нижнього репера до верхнього. Основною задачею порівняння
при цьому є виділення тих самих шарів, пачок, пластів і
горизонтів, що і в перших свердловинах. Шари, пачки, пласти
і горизонти простежують за подібністю конфігурації
каротажних діаграм, які відповідають однойменним пластам.
Межі пластів і пачок проводять аналогічно, як їх виділено
у перших свердловинах, для чого каротажні діаграми
пересувають паралельно одна відносно іншої вздовж шкали
глибин. У процесі зіставлення виникають випадки, коли
кореляція порушується, тобто змінюється товщина окремих
пачок або шарів. У такому разі каротажні діаграми суміщають
по покрівлі або підошві вищезалягаючого геоелектричного
репера і починають від нього простежувати пласти зверху вниз
до того місця, де встановлено порушення кореляції.
Після ув’язки діаграм стандартного каротажу переходять
до зіставлення даних щодо літології порід та їх віку,
отриманих у результаті комплексних досліджень керна і
шламу. Потім виділяють у розрізі досліджуваної свердловини
стратиграфічні підрозділи за аналогією вікових і літологічних
характеристик.
Детальна (зональна, за термінологією М. О. Жданова)
кореляція – зіставлення між собою частин розрізів свердловин
в межах продуктивних пластів, горизонтів або продуктивної
нафтогазоносної товщі.
Детальну кореляцію розпочинають з виділення опорних
горизонтів (геоелектричних реперів), які залягають вище і
нижче досліджуваного пласта (якщо вище передбачається
нормальне залягання пластів), або по маркувальному
32