Page 32 - 4155
P. 32
пластів виявляється у подібності конфігурації низки
каротажних діаграм, кожна з яких відображує зміну одного
геофізичного параметра. Найширше застосовують метод
електрометрії, коли записують криві ПС і УЕО. До нього
додають метод радіометрії (записуються криві ГК і НГК) та
кавернометрію. Особливе значення кавернометрія посідає при
дослідженні потужних товщ глин, які розбуруються
свердловинами різного діаметра. Швидкість розбурювання
залежить від літології глинистих порід та умов їх утворення.
Окрім того, слід враховувати пласти з різними фізичними
властивостями – насиченістю нафтою, газом, літологічним
складом внаслідок фаціального заміщення тощо.
При кореляції спостерігають за подібністю пластів: якщо
вона є сталою, то це можна вважати ознакою правильної
кореляції.
У свою чергу, зміну товщини пластів можна пояснити
такими причинами [5]:
– викривленням свердловини – залежить частіше від
технічних причин (нахилені свердловини), що визначають по
інклінограмах, і геологічних (збільшення кутів падіння,
особливо на крилах);
– зміною умов нагромадження осадів (різні швидкості
опускання дна басейну під час седиментації), ростом
структури одночасно з осадонагромадженням;
– перетинанням свердловиною однієї частини пласта
підкиду або насуву, лежачої складки, поверхні неузгодження;
– регіональним зменшенням товщини кожного шару і
пласта.
Виділяють три види кореляції: загальну, детальну,
регіональну.
Загальна кореляція – зіставлення розрізів свердловин,
пробурених у межах якої-небудь площі або родовища від
земної поверхні до вибою.
Загальна кореляція починається з виділення і порівняння
31