Page 12 - 4154

одна із меж поля розсіювання виходить за межі поля допуску,
то доля браку збільшується.
Для співставлення поля розсіювання із полем допуску та
оцінки придатності даного процесу для досягнення заданої
точності обробки користуються коефіцієнтом точності
процесу
К   / Т . (1. 8 )
Т р
Очевидно, що для К  1 і відповідній налагодженості
Т
процес можна вважати придатним для досягнення заданої
точності. В противному випадку незалежно від
налагодженості процесу браку не уникнути і його доля
перевищуватиме допустимий рівень 0,27 %.
Величину зміщення налагодження технологічного
процесу визначають за коефіцієнтом налагодженості
процесу Е
Е  х  х /Т . (1.9 )
0
Якщо К т<1, то доля браку не перевищуватиме
допустимий рівень у випадках, коли Е не більший за
допустимий коефіцієнт налагодженості
1
Е  1 К  Т    / 2Т . (1.10)
Д Т p
2
Якщо Е > Е Д , а також для К≥1, долю браку можна
зменшити зміною налагоджувального розміру різального
інструмента на величину y
y   x . (1.11)
x
0
Ймовірний процент браку визначають за формулою
Б  0,5 F   100t  , (1.12)

де F(t) - нормована функція Лапласа, аргумент t якої у разі
визначення виправного браку Б в дорівнює
нб
t t   x  x  / , (1.12а)
в
а невиправного Б нв -

12