Page 7 - 414_

Вступ
Загальні зауваження щодо вживання і
передачі кон’юнктива українською мовою

1. В німецькій мові, як і в українській, є три способи:
індикатив – дійсний спосіб, імператив – наказовий спосіб і
кон’юнктив, який відповідає українському умовному
способові.
Форми індикатива означають дію, яка дійсно
відбувається в даний момент, дійсно відбувалась в минулому
чи дійсно буде відбуватись в майбутньому:
Der Zug nähert sich der Station.
Поїзд наближається до станції.
Er hat dieses Buch gelesen.
Він прочитав цю книжку.

Wir werden diese Ausstellung besuchen.
Ми відвідаємо цю виставку.
Форми імператива виражають спонукання до дії –
мовець спонукає до дії особу, до якої звертається:
Kommt heute abend!
Приходьте сьогодні ввечері!

Lies den Text!
Читай текст!
Форми кон’юнктива виражають значення можливості,
реальної і нереальної. Кон’юнктив вживається тоді, коли мова
йде про якийсь факт не як про дійсний, а лише як про
можливий (можливий за певних умов, бажаний і т.п.):
Ich wäre gestern gekommen, aber ich war krank.
Я б учора прийшов, але я був хворий.

Wäre jetzt Frühling!
Якщо б зараз була весна!
2. Особливостями німецького кон’юнктива у
порівнянні з українським умовним способом є наступне:
a) Німецький кон’юнктив має 6 часових форм, як і
індикатив, і ще дві особливі форми, які не мають паралелі з
формами індикатива (кондиціоналіс I і кондиціоналіс II), в той