Page 189 - 4127

позикових), забезпечення поточного фінансування
наявних коротко- та довгострокових активів
(структура власних засобів, позикових засобів,
сполучення коротко- та довгострокових джерел).
Прикладом чисто фінансових рішень є вибір: схеми
створення й обігу фінансових активів; форми
одержання прибутку та подальшого реінвестування
чи споживання. Інвестиційні рішення, як правило,
взаємозалежні з фінансовими, але можуть
прийматися без останніх. Фінансові рішення
змінюють оцінку активу та роблять його більш
інвестиційно привабливим.
Важливу роль в управлінні інвестиціями відіграє
теорія оптимального портфеля, пов’язана з
проблемою вибору ефективного портфеля, що
максимізує очікувану дохідність за певного,
прийнятного для інвестора, рівня ризику. Портфелем
цінних паперів називається сукупність активів (акцій,
облігацій), складених у найбільш вигідних
пропорціях. Структура портфеля — співвідношення
часток різних видів інвестицій у цінні папери,
вартість портфеля — це вартість усіх паперів у його
складі.
Інвестування коштів пов’язане з великим
ризиком. Найризикованішим портфелем є портфель
акцій, тому що акції не належать до цінних паперів із
фіксованим доходом (за винятком привілейованих).
Формуючи інвестиційний портфель акцій,
інвестори намагаються за мінімального ризику
отримати максимальний прибуток. Основні
принципи роботи на ринку цінних паперів
відповідають розумній диверсифікації коштів —
процесу розподілу інвестованих коштів між різними
об’єктами вкладення капіталу для зниження ступеня

189