Page 56 - 4122

порошки та інші речовини. Так, гідрофільні
емульгатори - мила лужних металів, желатин, альбумін,
танін, крейда, гіпс, глина, стабілізують емульсії типу
О/В, а гідрофобні емульгатори - мила полівалентних
металів, ланолін, каучук, парафін, сажа - стабілізують
емульсії типу В/М.
Механізм емульгуючої дії ПАР полягає в
специфічній адсорбції полярних (дифільних) молекул
ПАР на межі розділу фаз, утворенням сольватних плівок
навколо крапель, в результаті чого зменшується
поверхневий натяг крапель, а, отже, і поверхнева
енергія.
Специфічною властивістю більшості емульсій є
взаємне перетворення емульсії двох типів - інверсія їх:
О/В ↔ В/О
Здійснити дане перетворення можна введенням
ПАР, яка стабілізує зворотній тип емульсії, або
збільшенням кількості емульгованої фази, або зміною
рН середовища. Так, при додаванні кальцій олеату
емульсія О/В перетворюється в емульсію В/О.
Перетворення емульсії відбувається поступово.
Спочатку руйнується існуюча емульсія і виникає
нестійка система, яка може розшаровуватись. При
дальшому додаванні емульгатора-антагоніста і
енергійному перемішуванні системи утворюється новий
тип емульсії, тобто відбувається інверсія фаз.
Серед методів вивчення властивостей особливе
значення мають методи визначення фаз в емульсіях. З
них найчастіше використовуються наступні три методи.

1. Метод змішування. Невелику краплю емульсії
поміщають на предметне скло. Поруч наносять краплю
тієї чистої рідини, яку вважають дисперсійним
середовищем. Нахиляючи скло, приводять краплі в

54