Page 10 - 4117

4
 nC o=  ε (T n-T c) +  конв. (Т n - T c), (1.9)

де n – альбедо поверхні приймача;
С о – сонячна постійна;
 – постійна Стефана-Больцмана;
Тn – температура поверхні;
Т c – температура середовища;
 конв. – коефіцієнт тепловіддачі конвекцією;
E – ступінь чорноти приймача.

Розв'язавши рівняння (1.9) відносно Т п з деякими
спрощеними припущеннями, отримаємо:
C 
T  4 0 n . (1.10)
n 

За найбільш сприятливих умов, коли:
n  1, E  1 і Тn  365K
максимально можливе значення нагрівання (Т п - Т с) буде
близько 92 К.
Радикальним засобом підвищення початкової
температури нагріву є концентрація сонячного
випромінювання. Відношення площі, яка сприймає сонячне
випромінювання і відображає його на приймач, до площі
приймача, що поглинає випромінювання, називається
фактором концентрації . Для циліндричної поверхні
рівняння (1.10) набуває вигляду

C   
T n  4 0 n . (1.11)

У нерухомих концентраторів при:  = 5 і Е = n = 1,
Tn  400K, концентраторів з підстроюванням
 = 15, Tn  540 K.
Температура Тп = 800 К може бути досягнута, якщо

9