Page 11 - 376_
P. 11
2. Світоглядні засади романтизму
Романтизм як світоглядна система, що засвідчувала зміну
європейських культурно-історичних епох, -- явище типологічне.
У широкому значенні слова романтизм був принципово но-
вим світосприйняттям, розривом із моделями й формами мислення,
в тому числі й художнього, які домінували в Європі протягом попе-
редніх століть. Це мислення засновувалося на тому, що світ існує на
розумових засадах й складається зі статичних форм та речей, що
перебувають у взаємодії. Вони нагадують відрегульований механізм
і піддаються раціональному розумінню й поясненню. Звідси домі-
нуюча тоді “естетика речі”, яка акцентувала увагу на завершеності
та самодостатності речей та форм.
Романтичний світогляд виходить із того, що немає нічого
завершеного в собі і самодостатнього. Світ, буття – це жива динамі-
чна єдність, де все пов’язане і все знаходиться у взаємодії. Світове
ціле сприймається як “космічний організм” у цілому. Р.Гух ствер-
джував, що кожний компонент світобудови пов’язаний з цілим, як
палець людини зв’язаний з її тілом, як сама людина пов’язана із зе-
млею. Якщо просвітницькому раціоналізму властиво було поширю-
вати механічні закони на живу природу, то у романтиків навпаки:
прагнення розчинити неорганічний світ в органічному, підкорити
неживу природу законам життя, одухотворити її.
Світосприйняття романтиків засновувалося не тільки на за-
конах єдності й взаємозв’язку, а й на законі протилежностей і супе-
речностей. З розвитком романтизму акцент все більше зміщувався
на протилежності й суперечності. Пізнім романтикам буття мис-
литься передусім як безперервна боротьба протилежностей сил і
начал як у світі так і в душі людини.
Романтикам у цілому притаманний ідеалістичний світогляд,
який приймав різні форми вираження: релігійні, містичні, спіриалі-
11