Page 11 - 376_
P. 11

2. Світоглядні засади романтизму

                                   Романтизм  як  світоглядна  система,  що  засвідчувала  зміну
                            європейських культурно-історичних епох, -- явище типологічне.
                                   У широкому значенні слова романтизм був принципово но-
                            вим світосприйняттям, розривом із моделями й формами мислення,
                            в тому числі й художнього, які домінували в Європі протягом попе-
                            редніх століть. Це мислення засновувалося на тому, що світ існує на
                            розумових  засадах  й  складається  зі  статичних  форм  та  речей,  що
                            перебувають у взаємодії. Вони нагадують відрегульований механізм
                            і піддаються  раціональному розумінню й поясненню. Звідси домі-
                            нуюча тоді “естетика речі”, яка акцентувала увагу на завершеності
                            та самодостатності речей та форм.
                                   Романтичний  світогляд  виходить  із  того,  що  немає  нічого
                            завершеного в собі і самодостатнього. Світ, буття – це жива динамі-
                            чна єдність, де все пов’язане і все знаходиться у взаємодії. Світове
                            ціле сприймається як “космічний організм” у цілому. Р.Гух ствер-
                            джував, що кожний компонент світобудови пов’язаний з цілим, як
                            палець людини зв’язаний з її тілом, як сама людина пов’язана із зе-
                            млею. Якщо просвітницькому раціоналізму властиво було поширю-
                            вати механічні закони на живу природу, то у романтиків навпаки:
                            прагнення  розчинити  неорганічний  світ  в  органічному,  підкорити
                            неживу природу законам життя, одухотворити її.
                                   Світосприйняття романтиків засновувалося не тільки на за-
                            конах єдності й взаємозв’язку, а й на законі протилежностей і супе-
                            речностей. З розвитком романтизму акцент все більше зміщувався
                            на  протилежності  й  суперечності.  Пізнім  романтикам  буття  мис-
                            литься  передусім  як  безперервна  боротьба  протилежностей  сил  і
                            начал як у світі так і в душі людини.
                                   Романтикам у цілому притаманний ідеалістичний світогляд,
                            який приймав різні форми вираження: релігійні, містичні, спіриалі-

                                                                                           11
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16