Page 109 - 363_

110

форму. Це можливо, якщо скористатися функцією num2str, яке здійснює таке
перетворення. Запис у = num2str(x) перетворює числове значення змінної “x”

на її текстове подання, наприклад:
>> x = -9.30876e-15
x =
-9.3088e-015
>> у = num2str(x)
y=
9.309e-015
При цьому форма подання визначається встановленим режимом

виведення чисел на екран (Numeric Format). Якщо T – текстова змінна, або
деякий текст, а X – числова змінна, то виведення їх в одному рядку можна

здійснити зверненням

disp([T num2str(X)]).
Розглянемо приклад:

x =
-9.3088e-015
>> T = 'Значення параметра дорівнює ';
>> disp([T x])
Значення параметра дорівнює
>> disp([T num2str(x)])
Значення параметра дорівнює -9.309e-015
Як випливає з цього прикладу, з'єднання текстової і числової змінної не

приводить до бажаного результату, а використання функції num2str -

приводить.
Іншим способом досягнення того ж результату є використання функції

sprintf. Звернення До неї має вигляд:

Y = sprintfl('< текст1 > %g < текст2 >', X).
В результаті утворюється текстовий рядок Y, що складається з вказаного

тексту та значення числової змінної X відповідно до специфікації %g, причому
текст із фрагмента < текст2 > розміщується після значення змінної X. Цю

функцію можна використовувати у команді disp у вигляді:

disp(sprintf('< текст > %g', X)).
Приклад:

» disp(Sprintf('Пapaмeтpl = %g ', x))
Параметр1 = -9.30876e-015
Введення інформації з клавіатури у діалоговому режимі можна
здійснювати за допомогою функції input. Звернення до неї вигляду:

x = input ('< запрошення >')