Page 51 - 35

sin    
'
E тп  P z  . (4.61)
K e cos 

Питома робота тертя на передній поверхні

P ' sin    
e тп  z , (4.62)
a b K e cos 

або

'
P sin 
e тп  z , (4.63)
a b K e cos 

де:  - кут тертя.

Роботу тертя на задній поверхні можна знайти як різницю роботи різання і

суму робіт деформування і тертя на передній поверхні

E тз  E  E  Е тп ,
д

(4.64)

е  е е  е тп ,
тз
д

E тз  0, 2 E .
тп

Робота деформування складає головну частину роботи різання і стружкоутворення.
Робота тертя на передній поверхні в середньому не перевищує 0,3 – 0,35, робота тертя на
задній поверхні - 0,05 – 0,01 роботи різання.

Основна частина роботи різання переходить у теплову енергію і тільки невелика її частина
накопичується у формі потенціальної енергії спотвореної гратки наклепаного металу.
Питома робота різання є одним з показників раціонального виконання

даного виду обробки і показує відношення витраченої роботи до об’єму шару,

що зрізається. Питома робота різання залежить насамперед від режимів різання

і кутів заточування інструмента.

Збільшення товщини зрізуваного шару і переднього кута інструмента

зменшує загальну питому роботу різання та усі її складові.

Якщо матеріал обробленої деталі не схильний до наростоуторення, то при

збільшенні швидкості різання питома робота різання і її складові зменшуються

спочатку інтенсивно, а відтак повільніше. При різанні матеріалів, схильних до

7