Page 53 - 35

і не використовуються на практиці як робочий математичний апарат для
кількісного відображення діючих сил різання.

2 Динамометри

Нормування режимів різання для умов виробництва проводять за

рівняннями, які математично описують результати визначення складових

P x P , y P , z сили різання спеціальними приладами, що називаються

динамометрами.

Принцип дії усіх динамометрів базується на вимірюванні пружної

деформації вимірювальних елементів динамометрів, пропорційної значенню

вимірювальної складової сили різання. Незалежно від конструкції динамометри

складаються із таких основних частин:

1) первинного вимірювального перетворювача, який сприймає

навантаження;

2) реєструючого пристрою;

3) допоміжних ланок, які з’єднують між собою окремі елементи

динамометра.

Коли динамометр вимірює одну складову, то він називається

однокомпонентним, дві – двокомпонентним і три – трикомпонентним.

Динамометри підрозділяються на механічні, гідравлічні, електричні.

Гідравлічні динамометри нині не знаходять застосування, оскільки

мають велику інерційність важільно-поршневої системи, внаслідок чого покази

відстають від швидкоплинних процесів і спотворюють картину зміни сил

різання по часу та величині, а також внаслідок малої чутливості.

Принцип роботи механічних динамометрів (рис. 4.26) базується на тому,

що під дією сили різання на різець 9 різцетримач 8 внаслідок деформації

пружних стінок 1 корпуса 6 переміщується. Ці переміщення через сухарі 2 і

ніжки індикаторів 4, 7 фіксуються індикаторами 3 і 5.

Механічні динамометри прості за конструкцією, але мають ті ж недоліки,

що й гідравлічні, і тому обмежені в застосуванні.

9