Page 44 - 332_

системах підпорядковуються загальним принципам
багатокомпартментної токсикокінетики. Такі моделі
розроблені для хлорорганічних пестицидів (Є.І.Спину, 1977),
ртуті (Б.П.Абрамовський, 1976) /7/.
Будь-яка екологічна система є сукупністю
абіотичних компонентів та живих організмів, які
обмінюються хімічними сполуками і енергією та пов’язані
між собою трофічними ланцюгами. Вираження екологічної
системи у вигляді суперсистеми дозволяє математично
формалізувати процеси накопичення і перенесення
токсикантів ( напр., пестицидів).
Для кращого розуміння руху токсикантів трофічними
ланцюгами у теоретичній екології використовують побудову
так званих екологічних пірамід, де схематично зображають
щільність популяцій (число особин на кв.м), біомаси (грам
сухої чи вологої речовни на 1 кв.м) або продуктивність в
енергетичних еквівалентах (джоулів на 1 кв.м у рік).
Зміни, які можуть бути викликані ксенобіотиками в
часі у межах екосистеми, систематизовані наступним чином:
через кілька діб після введення токсиканта в екосистему
спостерігаються масові порушення поведінки особин виду,
фізіологічні та морфологічні зміни виявляються від кількох
годин до кількох тижнів, зміна індивідуального життєвого
циклу – через доби та місяці, популяційні зміни – через
місяці та роки, екологічні наслідки слід очікувати через
місяці –десятиліття. Ця схема не враховує реакцій
пристосування особини/популяції, а також процесів
детоксикації. Тому робити висновки про стан популяції чи
екосистеми на основі одного виду допускається тільки на
основі надійних експериментальних даних на відповідному
рівні організації.
43