Page 26 - 2585
P. 26
Пояснюється ця своєрідність його будови тим, що його
речовина знаходиться під дією високих тисків і температур.
Суб'ядро може знаходитися у твердому стані, так як в ньому
розповсюджуються поперечні хвилі. Шар F є перехідною
оболонкою між відміченими шарами, речовина яких
знаходиться у різному фазовому стані.
Гравітаційним полем Землі називається силове поле,
яке зумовлюється притяганням Землі і відцентровою силою,
що виникає внаслідок добового обертання. Відповідно до
закону всесвітнього притягання Ньютона, всі тіла
притягуються одне до одного із силою, пропорційною їх
масам та обернено пропорційною квадрату відстані між ними.
Всесвітнє притягання пронизує весь Всесвіт. Під його дією
утримуються та рухаються планети навколо Сонця;
взаємодіють галактики; конденсуються частинки в
космічному просторі, утворюючи зорі; рухаються штучні
супутники Землі та космічні апарати. Під дією тієї ж сили
проходять геотектонічні процеси в надрах Землі та інших
планет, формується їх вигляд, протікають метеорологічні
процеси.
Гравітаційне поле Землі вивчають за допомогою
методів космічної геодезії і на основі спостережень збурення
рухів штучних супутників Землі. Величина гравітації в різних
регіонах нашої планети дуже неоднакова. Це пов'язано з тим,
що різні ділянки планети складені породами різної густини,
тобто мають різну масу і, відповідно, різні сили гравітації.
Так, в районах, складених більш щільними породами, сила
гравітації буде вищою, ніж в районах, складених менш
щільними породами. Таке явище має назву гравітаційних
аномалій.
Крім того, за міжнародною формулою для нормального
значення сили тяжіння на рівні моря вирахувано, що
нормальне значення прискорення вільного падіння на Землі
2
2
зменшується від 9,78 м/с на полюсах до 9,63 м/с на екваторі.
Однак ці значення (розраховані для сфероїда із стисканням на
полюсах 1/297) значно відрізняються від фактичних вимірів
на поверхні Землі, що пов'язано зі зміною густини порід
25