Page 208 - 2585

геоморфологічних карт аналітичного типу не існувало
загальної легенди. З 1968 року була розроблена уніфікована
легенда для геоморфологічних карт масштабу 1:25000 -
1:50000. За Спиридоновим А.І. для побудови загальних
геоморфологічних карт карт аналітичного типу необхідно
використовувати незалежні одна від одної системи умовних
позначень.
Морфологічні особливості рельєфу краще всього
відображати горизонталями. Ця характеристика може бути
доповнена розробленими позамасштабними умовними
знаками: яри, уступи, бровки, карстові воронки, берегові вали
тощо.
Генезис рельєфу слід показувати фоновим кольором.
Для цього приводиться перелік основних генетичних
категорій рельєфу та рекомендовані кольори фону і значки.
Для відображення рельєфу, який утворився під впливом
діючих послідовно двох факторів застосовують накладання на
кольоровий фон ведучого фактору - кольорової штриховки,
яка відповідає іншому фактору.
Вік рельєфу найкраще передавати інтенсивністю
кольорових тонів. Крім того, наносяться генетичні та вікові
індекси.
При чорно-білому оформленні геоморфологічних карт
використовують різноманітні штрихові, лінійні та
позамасштабні знаки. При складанні карти необхідно
пам’ятати, щоб багата за змістом, вона була б наочною та
легко читаною.
На синтетичних картах, як вказує А.І. Спиридонов,
виділяють морфологічні комплекси (типи рельєфу), які
являють собою природне угрупування форм, об’єднаних
загальними ознаками: зовнішньою формою, геологічною
будовою, походженням та розвитком. Найчастіше на крупно-
та середньомасштабних картах кольоровими знаками
відображають вулканічні утворення і екзогенезис рельєфу в
зв’язку з їх морфологією, а інтенсивністю кольорового фону -
морфометричні показники (абсолютні і відносні висоти). Для
акумулятивних низинних рівнин застосовують зелені та

207