Page 204 - 2585

формами, іноді зовсім різного генезису. До складних форм
відносяться всі ендогенні форми рельєфу, а також більшість
екзогенних. Простi і складні форми можуть об’єднуватися в
комплекси форм - парагенетично пов’язані на відповідному
просторі форми рельєфу. Останні утворюють геоморфологічні
ландшафти. Потім виділяють морфогенетичні типи рельєфу,
що об’єднують форми, які подібні морфологічно та за
генезисом.
Форми рельєфу поділяють на позитивні та від’ємні
(випуклі та ввігнуті) плоскі, замкнуті і незамкнуті.
Стосовно діяльності екзогенних агентів розрізняють
акумулятивні форми рельєфу, що сформувались за рахунок
нагромадження матеріалу (моренний горб, бархан) і
денудаційні, що утворились за рахунок виносу матеріалу (яр).
Люба форма рельєфу може бути розкладена на окремі
елементи. До елементів рельєфу відносяться поверхні або
грані (схили, субгоризонтальні поверхні), лінії, точки.
Розрізняють, крім того, геометризовані поверхні рельєфу, які
проведені уявно як поверхні, які є дотичними до головних
ліній та точок рельєфу - об’ємні поверхні.
Класифікації форм рельєфу дуже різноманітні. Вони
можуть бути основані на різних принципах. Загальна
класифікація, яка може бути використана для дешифрування
форм рельєфу в учбових цілях, заснована на
морфометричному принципі. За розмірами виділяють:
планетарні форми - материки та зaпадини океанів;
мегарельєф - гірські системи, рівнини, западини морів,
серединно-океанічні хребти; макрорельєф - гірські хребти,
підвищення, найкрyпніші долини; мезорельєф - пасма, горби,
долини; мікрорельєф - дрібні дюни, яри, тераси; нанорельєф
- ритвини, дрібні пагорби.
Основним об’єктом зображення на геоморфологічній
карті є рельєф земної поверхні, тобто її форми по відношенню
до зовнішніх рис, походження, розвитку, генетичних
співвідношень, взаємних угрупувань та розповсюдження. Це
означає, що на геоморфологічній карті повинні безпосередньо
відображатися наступні суттєві ознаки рельєфу: його

203