Page 49 - 2582
P. 49

електроустаткування.  Не  підлягають  заземленню  або  зануленню  гаки  або  штирі
            ізоляторів,  а  також  кронштейни  і  освітлювальна  арматура  при  встановленні  їх  на
            дерев’яних  опорах  повітряних  ліній  або  на  дерев’яних  конструкціях  підстанцій,
            якщо  заземлювати  їх  на  цій  опорі  не  потрібно  для  захисту  від  атмосферних
            перенапруг.  Не  потрібно  також  заземлювати  устаткування,  встановлене  на
            заземлених  металоконструкціях  і  на  верстатах,  якщо  на  опорних  поверхнях
            передбачені  зачищені  і  не  пофарбовані  місця  для  забезпечення  доброго
            електричного контакту, але слід заземлювати (занулювати) електроустаткування на
            рухомих  частинах  верстатів,  оскільки  вони  відокремлені  від  заземленої  нерухомої
            частини верстата плівкою мастила.

                    4.2 Розрахунок захисного занулення

                    Розрахунок занулення проводимо з метою визначення причин, при яких воно
            надійно  виконує  наступні  умови  –  швидко  вимикає  пошкоджену  установку  від
            мережі, що забезпечує безпеку дотику до зануленого корпусу в аварійний період. У
            відповідності з цим занулення розраховується на вимикаючу здатність, а також на
            безпеку  дотику  до  корпусу  при  замиканні  фази  на  землю  (розрахунок  заземлення
            нейтралі)  і  на  корпус  (розрахунок  повторного  заземлення  нульового  захисного
            провідника):
                    1 Для надійного спрацювання захисту при однофазному короткому замиканні
            повинна виконуватись умова:
                                                            I   K   I   ,
                                                             K        НОМ
                    де  І НОМ  -  номінальний  струм  плавкої  вставки  запобіжника  або  струм
            спрацювання автоматичного пристрою;
                    К – коефіцієнт кратності струму.
                    2  Визначають  максимальну  напругу  на  корпусі  електроустановки,  яка  не
            повинна  перевищувати  допустиму  напругу  дотику  –  U ДОТ.ДОП=42 В,  а  в  особливо
            небезпечних приміщеннях – U ДОТ.ДОП=12 В:
                                                     U        I  R  U        ,
                                                       K. MAX  K    H    ДОТ . ДОП
                    де R H - опір нульового провідника, Ом.;
                         І K - струм короткого замикання, А.
                    Якщо умова ця не виконується, то для зниження U K.MAX необхідно зменшувати
            опір нульового дроту (збільшивши його переріз чи проклавши паралельно декілька
            провідників).

                    5 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

                    5.1  За  погодженням  з  викладачем  вибираємо  вихідні  дані  для  розрахунку
            захисного  занулення:  потужність  трансформатора  Р Т;  фазна  напруга  U Ф;  тип
            двигуна;  тип  проводки  і  запобіжників;  матеріал,  перерізи  та  довжини  фазних  і
            нульових  провідників;  допустиму  напругу  дотику  на  корпусі  електроустановки
            U ДОТ.ДОП та ін.
                    5.2 Визначаємо коефіцієнт кратності струму
                    Значення  коефіцієнту  К  приймається  в  залежності  від  типу  захисту
            електроустановки.  Якщо  захист  здійснюється  автоматичним  вимикачем  з



                                                                47
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54