Page 44 - 2582
P. 44

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4
                                   РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАНУЛЕННЯ

                    1 МЕТА ЗАНЯТТЯ
                    Придбання  практичних  навичок  у  виборі  параметрів  електричної  мережі  і
            самостійному  рішенні  інженерної  задачі  розрахунку  занулення  на  вимикаючу
            здатність.

                    2 ЗАВДАННЯ ЗАНЯТТЯ
                    2.1  Вивчити  загальні  відомості  про  захисне  занулення,  призначення,  сферу
            його  практичного  застосування  і  основні  принципи  захисту  людини  від  ураження
            електричним струмом за допомогою занулення.
                    2.2 Проведення розрахунку захисного занулення.

                    3 ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ
                    Заняття розраховано на 2 академічні години.

                    4 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
                    4.1 Загальні відомості про захисне занулення
                    Занулення  призначено  для  захисту  людини  від  ураження  електричним
            струмом при замиканні фази на корпус електрообладнання.
                    Конструктивно занулення представляє собою навмисне електричне з'єднання з
            нульовим  захисним  провідником  неструмоведучих  частин  електроустановки,  які
            можуть  опинитися  під  напругою.  Область  застосування  занулення  -  трифазні
            чотирьохпровідні мережі до 1000В з глухозаземленою нейтраллю джерела струму, у
            тому  числі,  найбільш  поширені  мережі  380/220В,  а  також,  мережі  220/127В  і
            660/380В [4].
                    Розглянемо більш детально принцип дії занулення.
                    В  установці  напругою  380/220 В  із  заземленою  нейтраллю  безпосереднє
            захисне  заземлення  корпусів  устаткування  нерідко  могло  б  виявитись  не  досить
            ефективним,  бо  заземлень  у  таких  мережах  потрібно  було  б  багато,  і  економічно
            невигідно споруджувати їх з дуже маленьким опором заземлювачів. Звичайно вони
            мають  величину  2-10 Ом.  При  пробої  ізоляції  опір  двох  послідовно  ввімкнутих
            опорів  (заземлення  нейтралі  R 0  і  захисного  заземлення  корпусу  пошкодженого
            струмоприймача R З) міг би бути таким, що струм однофазного замикання на корпус
            був  би  дуже  малим,  щоб  спричинити  спрацювання  плавкого  запобіжника,  який
            захищає  пошкоджений  електроприймач.  Наприклад,  навіть  при  опорі  обох
            заземлень  по  4 Ом,  якщо  не  брати  до  уваги  опір  фазного  проводу  від  джерела
            живлення до місця пошкодження ізоляції, а також активні опори землі між зонами
            розтікання  струму  із  заземлювачів,  що  дорівнюють  0,05 Ом/км,  і  зовнішнім
            індуктивним опором струму однофазного замикання в петлі «фаза – земля», струм
            рівний
                                                           U        220
                                                    I       Ф           27  5 ,  А.
                                                     З
                                                         R   R    4  4
                                                           0   З
                    Однак в такому випадку запобіжник з номінальним струмом плавкої вставки
            35 А  і  більше  не  спрацював  би.  На  заземленому  устаткуванні  тривалий  час
            залишалася б напруга, яка при рівності опорів дорівнювала б половині фазної, тобто

                                                                42
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49