Page 51 - 2582

де Z T - опір обмотки трансформатора, Ом (визначається по табл. 4.2);
Z П - опір петлі „фаза –нуль”, котрий визначається залежністю:

2
2
Z  R  R   Х  Х  Х  ,
П Ф Н Ф Н П
де R Ф, R Н - активні опори нульового та фазового провідників, Ом;
Х Ф, Х Н - внутрішні індуктивні опори нульового та фазового провідників, Ом;
Х П - зовнішній індуктивний опір петлі „фаза – нуль”, Ом.

Таблиця 4.2 - Значення розрахункових повних опорів Z Т (Ом) обмоток
трифазних трансформаторів за ГОСТ 11920-73 та ГОСТ 12022-76
Потужність Z Т (Oм) при схемі з’єднання обмоток
трансформатора, зіркою трикутником
кВА (Y/Yн) (Д/Yн і Y/Z H)
25 3,110 0,906
40 1,949 0,562
63 1,237 0,360
100 0,799 0,226
160 0,487 0,141
250 0,312 0,090
400 0,195 0,056
630 0,129 0,042
1000 0,081 0,027
1600 0,054 0,017

Для розрахунку активних опорів R Ф та R Н вибираємо переріз, довжину,
матеріал фазового та нульового провідників.
– активний опір R Ф та R Н провідників, виготовлених з кольорових металів
(алюмінію, міді), можна визначити за формулою, Ом:
l  
R  ,
S
Ом мм 2
де  - питомий опір провідника: для міді =0,018 , для алюмінію
м

Ом мм 2
=0,028 ;
м
l - довжина провідника, м;
2
S – площа поперечного перерізу провідника, мм .
– активний опір R Ф та R Н провідників, виготовлених з сталі, можна визначити
наступним чином:
1) вибираємо за табл. 4.3 стандартне значення перерізу стального нульового та
фазового проводу
2) розраховуємо щільність струму:
І 2
  K З . , А/мм ,
S
ном
де І К.З – очікуваний струм короткого замикання, I K З .  K І  пл. вст. , А;
2
S – площа перерізу нульового чи фазового провідника, мм .
3) за табл. 4.3 знаходимо активний r та індуктивний х опори сталевих
провідників.

49