Page 46 - 2582
P. 46

У разі обривання нульового проводу все устаткування за точкою обриву стане
            не  тільки  беззахисним,  а  й  перебуватиме  навіть  у  гірших  умовах,  ніж  коли  б
            запобіжника не було зовсім (рис. 4.2, а). Адже при пошкодженні ізоляції будь-якого
            апарата чи електродвигуна, приєднаного до нульового проводу за  точкою обриву,
            виникає  напруга,  яка  часто  дорівнює  фазній,  і  на  його  корпусі,  і  на  всіх  інших
            корпусах,  занулених  за  точкою  обриву.  Щоб  уникнути  цього,  по-перше,  прагнуть
            запобігти  обриванню  нульового  проводу.  Зокрема,  не  допускають  установлення
            однополюсних вимикачів і плавких запобіжників у нульовому проводі на ділянках
            мережі, де його використовують для занулення, і контролюють якість електричних
            з’єднань у колі занулення після монтажу або ремонту  установки, вимірюючи опір
            петлі  «фаза – нуль».  По-друге,  щоб  зменшити  напругу  при  замиканні  на  корпус
            електроустаткування,  зв’язаного  з  нульовим  проводом,  якщо  він  все-таки
            обірветься,  треба  робити  повторні  заземлення  нульового  проводу  на  кінцях  як
            магістралей, так і відгалужень повітряних ліній завдовжки понад 200 м, а також на
            вводах  у  будинки,  всередині  яких  застосовують  занулення.  Від  розміщеної  поза
            будинком  електроустановки,  яку  треба  занулити,  до  найближчого  повторного
            заземлення  або  до  заземлення  нейтральної  (нульової)  точки  має  бути  не  більш
            як 100 м.
























                           Рисунок 4.2 – Обривання нульового проводу при зануленні:
                            а) повторне заземлення відсутнє; б) повторне заземлення є.

                    Повторні  заземлення  нульового  проводу  доцільні  і  при  цілому  нульовому
            проводі,  бо  вони  зменшують  напругу  на  корпусі  пошкодженого  устаткування  до
            моменту  спрацювання  запобіжника  або  якщо  він  не  спрацює  через  неправильний
            вибір плавкої вставки чи при не досить великому струмі короткого замикання, коли
            замикання на корпус сталося через великий перехідний опір залишків ізоляції. Якщо
            нульовий провід, як це допускається згідно з ПУЕ, має переріз удвоє менший, а опір
            удвоє більший, ніж фазний, то без повторного заземлення при замиканні на корпус у
            зануленому струмоприймачі на нульовому проводі виникає спад напруги приблизно
              2
            в  / 3 фазної напруги, тобто 147 В. Вона і буде на корпусі відносно землі. Якщо ж біля
            пошкодженого устаткування є одне повторне заземлення, то паралельний нульовому
            проводу  шлях  струму  через  землю  зменшить  результуючий  опір  кола  струму  від
            корпусу  до  нульової  точки  трансформатора.  Зменшиться  і  напруга  U Ф  на  цьому





                                                                44
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51