Page 56 - 249_

В результаті вулканічної діяльності на поверхні Землі
формуються своєрідні утворення, які одержали назву
вулканів. Вони, як правило, виникають в певних областях
планети, що об’єднані в величезні зони активного вулканізму.
Вулкани - це геологічні споруди, які виникли над
каналами і тріщинами в земній корі, по яких відбувається
виверження на земну поверхню магматичних розплавів,
гарячих газів та уламків гірських порід. В середньому вулкани
Землі виносять на її поверхню не менше 5-6 куб. км
вулканічного матеріалу за рік, приблизно 80% якого
викидають підводні вулкани і лише 20% - наземні.
Наземні вулкани переважно являють собою окремі
конусоподібні гори з центральним кратером, що складені
продуктами виверження. Розміри вулканів залежать від їх
гіпсометричного положення. Максимальна відносна висота
(перевищення вершини конуса над основою) для діючих
вулканів досягає: в океанах до 9 км; в межах острівних дуг 6
км і в гірських системах до 3 км. Середня висота діючих на
Землі вулканів становить 1750 м, а об'єм - 85 куб. км.
Основним елементом вулкану є його жерло, яке являє
собою канал, що з'єднує верхню частину вулкану з глибинним
магматичним джерелом. Через нього проходить винесення на
денну поверхню магми-лави, насиченої різноманітними
газами та уламками захоплених порід. Тіло вулкану
складається виключно з продуктів виверження, які
представлені вулканічним попелом, уламками гірських порід і
продуктами застиглої лави (рис.7.1).

Рисунок 7.1 - Схема будови вулкану