Page 52 - 249_

порід. Потім відбувались висхідні тектонічні рухи, які
призводили до відступання моря. Закінчувався тектонічний
цикл зім'яттям порід у складки і гороутворенням. Тектонічні
рухи супроводжувались розривами і розломами літосфери,
інтрузивним та ефузивним вулканізмом, який досягав
найбільшої інтенсивності в період гороутворення в
геосинкліналях. Після кожної такої епохи площа платформ
збільшувалась внаслідок приєднання до них геосинклінальних
областей, які в результаті тектонічного розвитку набули
жорсткості, властивої континентальним платформам.
Періоди – це відрізок часу, протягом якого утворились
відклади, що містять типові для цього часу види органічних
форм. Комплекс порід, що утворились протягом конкретного
періоду називається системою. Назви періодів (систем)
здебільшого пов'язані з назвою тієї місцевості, де відповідні
відклади були вперше описані. Іноді їх назву визначає склад
домінуючих порід. Так, наприклад, девонську систему
названо на честь гpафства Девоншир в Англії, пермську - за
назвою Пермської області Російської Федерації,
кам'яновугільну - за широким поширенням в її відкладах
кам'яного вугілля, крейдову - за наявністю в ній значних
відкладів звичайної крейди.
Підрозділи стратигpафічної шкали переважно мають ті
ж назви, що й підрозділи геохронологічної шкали. Так,
палеозойській ері відповідає палеозойська група порід, а
протягом юрського періоду утворилась юрська система
відкладів. Однак назви відділів переважно не співпадають з
назвами епох. При поділі періодів на три епохи здебільшого
застосовують назви: пізня, середня і рання. Стратиграфічно
кожній з цих епох відповідають відділи - верхній, середній і
нижній. При поділі на дві епохи вони мають назви пізня і
рання, а відділи – верхній і нижній, згідно з послідовністю їх
залягання в земній корі.
Стратигpафічне дослідження в певній місцевості
розпочинають на конкретному розрізі осадових або
вулканогенних порід. За допомогою різних методів виділяють
і прослідковують природні геологічні тіла, виясняють
послідовність їх залягання у розрізі і зміну літологічного
складу в плані, складають місцеву стратиграфічну схему.
Основним підрозділом місцевої схеми є світи, які
поділяються на підсвіти. Дві або більше світ, які
характеризуються загальними ознаками, об’єднуються у серії і
мають свою назву. Комплекс об'єднує дві або більше серій і
також має свою власну назву. Місцеві стратигpафічні
підрозділи відповідають реальним геологічним тілам. Їх