Page 26 - 249_

Межею розділу зон впливу зовнішніх і глибинних
факторів теплового поля є шар постійної температури,
глибина розташування якого в різних регіонах планети
коливається у значних межах.
Численні дослідження в шахтах і свердловинах
показали, що нижче від шару постійної температури
відбувається закономірне підвищення температури з
глибиною. Однак швидкість зміни цієї температури в різних
регіонах Землі неоднакова. Ця швидкість вимірюється
величиною геотермічного градієнта (Г), який обчислюється за
формулою:
Т  Т с. р.
п
Г 
h  h n. m
0
де Тс.р - середньорічна температура в С; h n.m - глибина
шару сталої температури, в м; Т п - температура, заміряна на
певній глибині (h).
Отже, суть геотермічного градієнта полягає в прирості
0
температури на 1 С з глибиною. Величина цього приросту
невелика і складає соті і тисячні долі градуса. Виходячи з
о
цього, геотермічний градієнт в більшості вимірюється в С на
100 м.
Другим параметром, яким вимірюють швидкість
зростання температури з глибиною є геотермічний ступінь G,
який виводиться з формули:
h  h
G  n .m
Т  Т
п . с . р

Як видно з наведеного, геотермічний ступінь є
оберненою величиною до геотермічного градієнта. Фізична
суть геотермічного ступеню - це різниця глибин, що
0
відповідає підвищенню температури нa 1 С.
Швидкість зростання температури з глибиною в різних
регіонах планети може відрізнятися в 10-20 разів. Так, на
півдні Каліфорнії G=4м; а в штаті Алабама G = 137 м.
Мінімальне наростання температури з глибиною властиве
регіонам з розвитком давніх геологічних структур
(платформам), а максимальне - рухомим складчастим
регіонам і особливо районам з проявами молодого вулканізму.
Непостійність швидкості зростання температури з
глибиною пояснюється зміною теплопровідності порід та
нерівномірністю поступлення теплового потоку з глибини.
Проблема походження внутрішньої теплової енергії Землі
досить складна і до сьогоднішнього дня ще не остаточно
вирішена. Незаперечним фактором утворення внутрішнього