Page 23 - 249_

що виникає внаслідок добового обертання. Відповідно до
закону всесвітнього притягання Ньютона, всі тіла
притягуються одне до одного із силою, пропорційною їх
масам та обернено пропорційною квадрату відстані між ними.
Всесвітнє притягання пронизує весь Всесвіт. Під його дією
утримуються та рухаються планети навколо Сонця;
взаємодіють галактики; конденсуються частинки в
космічному просторі, утворюючи зорі; рухаються штучні
супутники Землі та космічні апарати. Під дією тієї ж сили
проходять геотектонічні процеси в надрах Землі та інших
планет, формується їх вигляд, протікають метеорологічні
процеси.
Гравітаційне поле Землі вивчають за допомогою
методів космічної геодезії і на основі спостережень збурення
рухів штучних супутників Землі. Величина гравітації в різних
регіонах нашої планети дуже неоднакова. Це пов'язано з тим,
що різні ділянки планети складені породами різної густини,
тобто мають різну масу і, відповідно, різні сили гравітації.
Так, в районах, складених більш щільними породами, сила
гравітації буде вищою, ніж в районах, складених менш
щільними породами. Таке явище має назву гравітаційних
аномалій.
Крім того, за міжнародною формулою для нормального
значення сили тяжіння на рівні моря вирахувано, що
нормальне значення прискорення вільного падіння на Землі
2
2
зменшується від 9,78 м/с на полюсах до 9,63 м/с на екваторі.
Однак ці значення (розраховані для сфероїда із стисканням на
полюсах 1/297) значно відрізняються від фактичних вимірів
на поверхні Землі, що пов'язано зі зміною густини порід
земної кори. Реальне прискорення сили тяжіння вимірюють за
допомогою спеціальних приладів - гравіметрів.
Магнітне поле Землі характеризується багатьма дуже
важливими показниками. В першу чергу, це магнітне
схилення, тобто кут відхилення магнітної стрілки від
географічного меридіану даної місцевості. Схилення буває
східним і західним. Лінії, які з'єднують на географічних
картах точки з однаковим схиленням, називаються
ізогоналями. Схилення складає кут нахилу магнітної стрілки
до горизонту. При цьому, в північній півкулі вниз опускається
північний кінець стрілки, а в південній півкулі -південний.
Лінії, які з'єднують точки однакового нахилу називаються
ізокліналями. Ізокліналі, на яких величина нахилу дорівнює
нулю, називаються магнітним eкватором. Точки, де нахил
0
стрілки дорівнює 90 , називаються магнітним полюсом.
5
Напруга магнітного поля Землі на полюсах становить 6,8х10
5
нТл (нанотеслів). На екваторі вона становить 3х10 нТл. Лінії,